Татаринов Анатолій Арефійович

Анатолій Арефійович Тата́ринов (нар. 24 жовтня 1947(19471024), місто Дзержинськ, тепер місто Торецьк Донецької області) — український діяч, начальник Совєтського шахтобудівельного управління тресту «Макіїввуглебуд» Донецької області, заступник міністра вугільної промисловості України. Кандидат технічних наук. Народний депутат України 2-го скликання.

Татаринов Анатолій Арефійович
Народився	24 жовтня 1947(1947-10-24) (77 років) місто Дзержинськ, тепер місто Торецьк Донецької області
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Партія	КПРС, Партія регіонів

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Татаринов.

Біографія

Народився у родині робітника.

У 1970 році закінчив Донецький політехнічний інститут за фахом «технологія і комплексна механізація розробки корисних копалин», гірничий інженер.

Працював гірничим майстром, заступником начальника та начальником дільниці шахти імені Рум'янцева тресту «Калінінвугілля» міста Горлівки Донецької області. Член КПРС.

У 1975—1991 роках — на партійній роботі в Донецької області. У 1987—1991 роках — секретар Макіївського міського комітету КПУ Донецької області.

У 1991 році закінчив Академію суспільних наук у Москві, політолог.

У 1991 році — секретар Донецького обласного комітету КПУ.

У листопаді 1991—1992 роках — начальник відділу прогнозування та забезпечення збалансованості розвитку міжгалузевого виробничого об'єднання «Дон» міста Донецька.

У 1992—1994 роках — начальник Совєтського шахтобудівельного управління тресту «Макіїввуглебуд» виробничого об'єднання «Макіїввугілля» Донецької області.

Народний депутат України 2-го демократичного скликання з .04.1994 (2-й тур) до .04.1998, Макіївський-Совєтський виборчий округ № 132, Донецька область. Заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку, член Контрольної комісії з питань приватизації. Член (уповноважений) МДГ.

З липня 1994 року — заступник голови Донецької обласної ради народних депутатів з виконавчої роботи та з питань координації діяльності базових галузей економіки.

У серпні 1995 — серпні 1996 року — голова Координаційного комітету з питань соціальної переорієнтації трудових ресурсів при Президентові України^[1].

У серпні 1997 — вересні 1999 року — помічник Прем'єр-міністра України^[2][3].

У вересні 1999 — січні 2000 року — заступник міністра вугільної промисловості України^[4][5].

У серпні 2000 — серпні 2003 року — заступник директора Державного департаменту вугільної промисловості Міністерства палива та енергетики України^[6][7].

У серпні 2003 — лютому 2005 року — 1-й заступник міністра у зв'язках з Верховною Радою України Міністерства палива та енергетики України^[8][9].

У грудні 2006 — 2007 року — начальник відділу забезпечення діяльності міністра вугільної промисловості України.

З 2008 роках — заступник голови Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців.

З 2012 року — заступник голови Громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України.

Член Політради Партії регіонів.

Нагороди та відзнаки

• медаль «За трудову доблесть»
• грамота Президії Верховної Ради УРСР
• знак «Шахтарська слава» І ст.
• знак «Шахтарська слава» ІІ ст.
• знак «Шахтарська слава» ІІІ ст.
• знак «Шахтарська доблесть» ІІ ст.
• знак «Шахтарська доблесть» ІІІ ст.