Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Текіє дервішів (Євпаторія)
ханака («обитель») в Кезлеві (Євпаторії) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Текіє́ де́рвішів (крим. tekiye) в Євпаторії — єдина в Криму ханака (текіє, «обитель дервішів») XV—XVI ст. Історична пам'ятка складається з трьох будівель: власне ханака (текіє), мечеті Шукурла-Ефенді і медресе. Комплекс пам'яток національного значення (обліковий номер 010045).
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Точних даних про час будівництва ансамблю текіє дервішів, як і про автора проекту немає. Існує думка, що монастир був перебудований зі старішої вірменської церкви (церкви Сурб-Нікогайос)[1][2].
Самі ж дервіші не були ченцями у християнському розумінні цього слова. Вони сповідували особливу течію мусульманства — суфізм. Визнаючи реальним лише існування Бога (Аллаха), а навколишні речі та явища — його еманацією, послідовники суфізму оголошують вищою метою життя містичне з'єднання душі людини з Богом, тим самим суфізм має схожість зі світоглядом дгармічних релігій[3]. Наприкінці XVIII століття в Криму діяло 22 текіє[4].
Проіснувавши 300 років, під час гонінь на релігію в 1930-і роки текіє було закрито і до останнього часу використовувалося як складське приміщення Чорноморського флоту. Під час Жовтневої революції був вбитий імам мечеті, пізніше — зруйноване кладовище дервішів. Будівлі ханаки і медресе в цілому збереглися, в той час як мечеть була наполовину зруйнована. В останні роки в будівлі текіє був проведений невеликий ремонт, але повноцінна реставрація досі не проведена[2]. Влада Криму запровадила буферну зону пам'ятки, яка складає вулиці Поворотну, Хлібну, Металістів та Матвєєва[5].
Під час проведення археологічних розкопок на території ханаки була знайдена, зокрема, могила мусульманського святого Отеш-деде. Іноді у комплексі проводяться театралізовані виступи та танці акторів-дервішів[6].
Remove ads
Архітектурний ансамбль
Узагальнити
Перспектива
Ханака
Власне текіє (ханака) являє собою центрально-купольну споруду, в плані квадрат, навколо якого розташовувалися численні кімнати-келії. Квадратне приміщення шляхом зрізу кутів переходить у восьмигранник, він завершується куполом з шатровим дахом (елемент османської архітектури, перейнятий турками у візантійців). Головний вхід до ханаки знаходився на західній стороні будівлі
Ханака відрізняється простотою своїх монументальних форм, відсутністю прикрас на фасадах і всередині. У плані наближається до квадрата. Верхня частина, завдяки зрізу кутів, переходить в восьмигранник, який вінчає потужний купол діаметром 9,5 м. Висота споруди — близько 20 метрів. Товсті стіни штукатурені. Характерний міхраб у цій будові відсутній[2].
Усередині обителі по периметру розташовувалися одноповерхові склепінні келії дервішів. Приміщення темні і тісні з щілиноподібним вікном, підлога земляна. Довжина келій лише три метри, тоді ж як ширина і висота — 2. Стрілчастий дверний проріз кожної келії виходить у зал. Одна келія має окремий вихід назовні, можливо, це келія шейха громади. Усього ж їх налічувалося 19.
Будівля перекрита цілісним куполом з черепичним дахом. Окрім місця проживання дервішів ханака також слугувала будинком для прочан.[2]
Мечеть Шукурла-Ефенді
Із заходу до текіє значно пізніше (кінець XVIII століття) була прибудована невелика мечеть Шукурала-Ефенді, про яку зараз нагадують стіни і пошкоджений мінарет, розміщений біля східної стіни. ЇЇ автор і деталі проекту також не встановлені. Можливо, спочатку був збудований мінарет, потім — мечеть, на місці якої й була зведена сучасна будівля.
Сучасна табличка на стіні мечеті стверджує, що її назва — Джума-Джамі.
Будівля зального типу, прямокутна в плані, зі скромними інтер'єрами. Мінарет використовувався як караульна вишка. Мечеть потребує реставрації.
Колишня кав'ярня
Поряд з мечеттю розташована будівля медресе, в якому після проведення реставраційних робіт розміщено музей кримськотатарської культури[7]. У другій половині XIX століття зводиться кав'ярня, що виходить нині на вулицю Караєва[2].
Це двоповерхова будівля, з воротами, над якими зображений герб Кримського ханства. Музей відкритий у березні 2006 року, зараз діють майстерні золотого шиття і каліграфії. У першій залі відтворена житлова кімната кримських татар середини XIX століття, Другий зал присвячений проживанню татар в Євпаторії.
Remove ads
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Текіє дервішів (Євпаторія)
Література
- Цалик С. Н. Прогулки по малому Иерусалиму. — Симферополь: Оригинал-М, 2008.
- Евпатория. Путеводитель. — Симферополь: «СВІТ», 2008.
- Тарасенко Д. Н. Весь западный Крым. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2008.
- Знакомьтесь — Крым удивительный! Путеводитель по городам и окрестностям. — Симферополь, «РуБин», ЧП Бинькин, ЧП Литвинова, 2006.
- Музеи Крыма: Справочник-путеводитель/ Авт.-сост. А. В. Зубарев, С. Н. Пушкарев, Е. Б. Вишневская, В. П. Пересунько. — Симферополь: ОАО «Симферопольская городская типография», 2009.
- Памятники культуры и истории УССР. Наукова думка. Киев. 1987.
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads