Телекритика

«Телекритика» — у минулому українське інтернет-видання медіапубліцистики, що працювало протягом 2001-2020 років. Видання висвітлювало медіаринок України^[2]. «Телекритика» відіграла важливу роль у «журналістській революції», що передувала Помаранчевій революції 2004 року^[2][3].

Телекритика
Посилання	telekritika.ua/uk
Тип	інтернет-видання
Мови	українська та російська
Українська мова	укрмова лише для частини контенту
Власник	1+1 media
Автор	Наталія Лигачова[1]
Започатковано	2001
Закрито	2020
Стан	закрите

Сайт було створено у 2001 році за підтримки Посольства США в Україні та ГО «Інтерньюз-Україна», протягом перших років сайт підтримували «Національний інститут демократії» (США), фонд «Відродження» та інші грантодавці. У 2001-2011 роках належав медіа-холдингу «Главред-медіа», з 2011 року власником є група компаній «1+1 медіа».

З початку 2016 року, після відходу з Телекритики колишньої шеф-редакторки Наталії Лигачової та її команди, дизайн сайту було змінено й відтоді весь контент на сайті у двох мовних версіях — українською та російською.

26 листопада 2020 року 1+1 медіа закрили Телекритику.

Історія

Видання засноване заслуженою журналісткою України Наталією Лигачовою, колишньою співробітницею газети «День» (1996—2001), яка вела у ній постійну телепубліцистичну колонку. Для підтримки сайту було засновано ГО «Телекритика», яка працювала в партнерстві з МГО «Інтерньюз-Україна».

З 2004 року виходив однойменний щомісячний журнал «Телекритика» (головний редактор — Євген Мінко).

У 2004—2006 роках журнал готувався колективом ГО «Телекритика», однак з того часу пережив два ребрендинги і публікував унікальні матеріали, що не дублювали інтернет-видання.

У 2007 році для ефективнішого менеджменту проєктом було створено ТОВ «Телекритика». Партнером засновників «Телекритики» став медіахолдинг «Главред-медіа» (власник — Ігор Коломойський).

У 2008 році на базі «Телекритики» було започатковано блог про зірок та медіаплітки «Дуся» (головний редактор — Олеся Савенко), що відрізняється скандальним стилем публіцистики вигаданої авторки Дусі Катасонової.

У 2009 році «Телекритикою» було також запущено проєкт «Медіаблоги», мережу блогів медійної тематики.

У 2015 році команда «Телекритики» на чолі з Наталією Лигачовою залишила холдинг «1+1 медіа». Холдинг не погодився віддати ГО «Телекритика» однойменний сайт і підрозділ «Дуся». 27 квітня 2016 року ГО «Телекритика» змінила назву на «Детектор медіа». Невдовзі був створений однойменний сайт «Детектор медіа», який позиціонує себе як незалежне джерело новин про ЗМІ в Україні.^[4]

З листопада 2015 по 27 липня 2017 головним редактором «Телекритики» був журналіст Антон Онуфрієнко.^[5]

Після відходу Онуфрієнка, тимчасово виконувати обов'язки шеф-редактора став колишній журналіст і радіоведучий «Радіо Вєсті» Дмитро Терешков.^[5]

Наприкінці листопада 2018 року видання оголосило про ребрендинг. Ресурс оновил логотип, презентував новий сайт, а також анонсував реновацію подачі контенту. Над проєктом перезапуску онлайн-медіа працювала команда 1+1 Digital. Однією з головних змін «Телекритики» став адаптивний вебдизайн, який забезпечує коректне відображення контенту на екранах різних пристроїв. Також редакція відмовилася від концепції «безкінечної» новинної стрічки та ввела нумерацію сторінок по блоках. Було також оголошено, що зміни торкнуться таблоїда «Дуся», який перестане існувати у текстовому форматі та стане окремим проєктом поза сайтом онлайн-видання.^[6]

26 листопада 2020 року медіахолдинг «1+1 media» заявив про закриття сайту «Телекритика» ^[7][8]