Тюхтій

Тюхтій, телепень, одоробло та ін. — слова, що використовується для позначення вайлуватої, неповороткої і не надто розумної людини^[1]. Наразі, подібні слова, безвинятково, сприймаються іншою людиною як образа. Інші синоніми, що мають дещо менше поширення: мамула^[2], вайло^[3], вахлай^[4], незграба^[5], неотеса^[6], шлапак^[7], чванько^[8][9].

У літературі

Гулак-Артемовський є автором байки-побрехеньки «Тюхтій і Чванько»^[10].

«Тюхтія» використовували у своїх творах наступні українські письменники:

• Марко Кропивницький, II, 1958, 254;
• Петро Колесник, Терен.., 1959, 334;
• Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 367;

Див. також

• «Тюхтій Томмі» — американська пригодницька комедія.
• Дурень
• Олігофрен