Телесненко Андрій Васильович

Андрі́й Васи́льович Телесне́нко (нар. 12 квітня 1966, м. Одеса, УРСР) — колишній радянський та український футболіст, захисник. Майстер спорту СРСР (1991). Після завершення активних виступів перейшов на тренерську діяльність. Нині тренер-селекціонер одеського «Чорноморця».

Андрій Телесненко
Особисті дані
Повне ім'я	Андрій Васильович Телесненко
Народження	12 квітня 1966(1966-04-12) (59 років)
	м. Одеса, УРСР
Зріст	182 см
Вага	77 кг
Громадянство	Україна
Позиція	Захисник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1987 1988—1992 1992—1993 1992 1993—1995 1995—1996 1997 1997—2001 2001—2004	Суднобудівник (Миколаїв) / Чорноморець (Одеса) ФК Оулу →  Чорноморець (Одеса) Чорноморець (Одеса) Хапоель (Беер-Шева) Газовик-Газпром (Іжевськ) Зімбру (Кишинів) Дністер (Овідіополь)	50 (0) 51 (3) 52 (6) 3 (1) 50 (2) 21 (0) 31 (0) 96 (1) 77 (1)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1994—1995	Україна	3 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія

Клубна кар'єра

У дитинстві Телесненко займався легкою атлетикою, та паралельно грав за команду ЖЕКа у змаганнях на призи клубу «Шкіряний м'яч». У 12 років пішов займатися до футбольної секції на стадіоні «Спартак», а потім і до ДЮСШ «Чорноморець». Великий внесок у становлення Телесненка як футболіста зробили тренери Олег Щупаков та Георгій Кривенко. Завдяки їх зусиллям юнак досить швидко потрапив до дублюючого складу «Чорноморця», проте завоювати місце у першій команді йому довгий час не вдавалося і Андрій задовольнявся виступами за резервістів.

Врешті-решт Телесненко відгукнувся на пропозицію Віктора Зубкова приєднатися до миколаївського «Суднобудівника» та залишив Одесу. Залишив для того, щоб вже через рік повернутися та провести у «Чорноморці» чотири чудові сезони.

Однак рівень новоствореного чемпіонату України не задовольняв футболіста і він вирішив шукати щастя за кордоном. Так Телесненко опинився у фінському «Оулу», де відіграв два сезони. Цікаво, що під час міжсезоння у чемпіонаті Фінляндії Андрій встиг зіграти декілька матчів за рідний «Чорноморець», отримавши на це дозвіл керівництва клубу.

А після фінського етапу кар'єри знову була Одеса та виступи у складі «моряків». На той час «Чорноморець» переживав свій розквіт, постійно потрапляючи у трійку призері чемпіонату. Телесненко був одним з тих, хто цементував оборонні редути одеського клубу. Однак довше ніж на два сезони він у рідному місті не затримався і розпочав свій легіонерський вояж, який розпочався у беер-шевському «Хапоелі», продовжився у російському клубі «Газовик-Газпром» та зрештою закінчився у Кишиневі, де Телесненко захищав кольори місцевого «Зімбру». Молдавський етап кар'єри футболіста виявився найбільш стабільним та тривалим — лише чотирьох матчів не вистачило Андрію до заповітного числа «100», що символізувало кількість матчів к складі кишинівського клубу.

А у 2001 році досвідчений захисник у черговий раз повернувся на Батьківщину, де три роки захищав кольори овідіопольського «Дністра».

Виступи за збірну

Матчі Андрія Телесненка за національну збірну України
#	Дата	Місце	Стадіон	Матч	Рахунок	Турнір
01.	26.08.1994		Муніципальний стадіон, Грассау	ОАЕ —  Україна	1-1	Товариський матч
02.	25.03.1995		«Максимір», Загреб	Хорватія —  Україна	4-0	Відбірковий матч до Євро-1996		?'
03.	29.03.1995		Республіканський стадіон, Київ	Україна —  Італія	0-2	Відбірковий матч до Євро-1996

Тренерська діяльність

Ще під час останнього сезону в «Дністрі» Андрій Телесненко почав суміщати функції гравця та тренера. Згодом, після завершення активних виступів, він увійшов до тренерського штабу овідіопольців як помічник головного тренера^[1]. На цій посаді Телесненко перебував до 2006 року, коли вирішив приєднатися до тренерської групи «Чорноморця»^[2]. У структурі одеського клубу працює і дотепер, відповідаючи за селекційний напрям.

Досягнення

Клубні трофеї

• Бронзовий призер чемпіонату України (1993/94)
• Срібний призер чемпіонату України (1994/95)
• Володар Кубка України (1993/94)
• Володар Кубка ТОТО (1995/96)
• Триразовий чемпіон Молдови (1997/98, 1998/99, 1999/2000)
• Срібний призер чемпіонату Молдови (2000/01)
• Володар Кубка Молдови (1997/98)

Особисті досягнення

• Майстер спорту СРСР (1991)