Темна туманність

Темна тума́нність — це тип міжзоряної хмари, настільки щільної, що вона поглинає видиме світло, що виходить з емісійних або відбивних туманностей (як, наприклад, туманність Кінська Голова) або зір (наприклад, туманність Вугільний Мішок), що знаходяться за нею.

Одна з найвідоміших^[1] темна туманність Кінська Голова.

Поглинають світло частинки міжзоряного пилу, що знаходяться в найхолодніших і найщільніших частинах молекулярних хмар. Скупчення і великі комплекси темних туманностей пов'язані з гігантськими молекулярними хмарами (ГМХ). Ізольовані темні туманності найчастіше бувають глобулами Бока.

Такі хмари мають дуже неправильну форму: у них немає чітко обкреслених меж, інколи вони набувають закручених змієподібних обрисів. Найбільші темні туманності видно неозброєним оком, вони виступають як шматки чорноти на тлі яскравого Чумацького Шляху.

У внутрішніх частинах темних туманностей часто протікають активні процеси: наприклад, народження зірок або мазерне випромінювання.

Галерея

• 
  Туманність Вугільний Мішок на тлі Чумацького Шляху.
• 
  Глобули Бока в IC 2944.
• 
  Туманність Змія в сузір'ї Змієносця.
• 
  Випромінювання області H II затемнюється пилом, утворюючи Потрійну туманність.
• 
  Барнард 147, темна туманність в сузір'ї Лебедя.