Теодор Антоній Ванькович

Теодор Антоній Ванькович (пол. Teodor Antoni Wańkowicz, біл. Тэадор Антоні Ваньковіч) (народився орієнтовно в 17 столітті в Мінську — помер десь в 1710 році)— шляхтич мінський, дворянського кола-герба Лиса з роду Ваньковичів. Державний діяч Великого князівства Литовського, стольник й підстароста мінського суду, староста підусяцький та каштелян Мінський (1709—1710) і депутат Трибуналу Великого Князівства Литовського.

Теодор Антоній Ванькович
пол. Teodor Antoni Wańkowicz
Народився	невідомо  орієнтовно Мінськ
Помер	15 липня 1716(1716-07-15)[1]
Країна	Річ Посполита
Місце проживання	Велике князівство Литовське
Діяльність	державний діяч
Титул	каштелян мінський
Посада	Q65720836?[2], Q96142200?[3], учасник виборів короля Польщіd і Q110013140?
Термін	1709 — 1710
Попередник	Михайло Щука
Наступник	Шимон Любецькі-Друцький
Рід	Ваньковичі гербу Лис
Батько	Петро Ваньковичd
Мати	Anna Dunin-Głuszyńskad
У шлюбі з	Ганна Войшнар
Діти	Стефан Антоній Софія Гелена Катерина Францішка Колумба
Герб

Короткі відомості

Теодор Антоній Ванькович був з дворянського роду Ваньковичів, які стояли за гербом Лиса. Його батько Петро Ванькович, був військовим очільником в Мінську та довкола нього, а мати, Ганна Дунінай-Глушинська, була дочкою волковинського хорунжого.

Теодор Антоній вів життя-діяльність - притаманну тодішньому дворянському середовищу, пройшовши усі щабелі королівської служби. Від стольника й підстароста мінського суду, староста підусяцький та каштелян Мінський (1709—1710) - до королівського намісництва, отримавши незадовго до своєї смерті - каштелянство в Мінську. Теодора п'ять разів обирали до вищого апеляційного суду Великого Князівства - Трибуналу Великого Князівства Литовського. Був засідателем та очільником в різних місцевих соймах та фіскальних судах. Вважається релігійним меценатом та сподвижником шкільництва в краї — був засновником-очільником кляшторів-монастирів в Мінську: монастиря кармелітів, монастиря боніфратрів, зафондував значні кошти на відкриття монастиря францисканців та ще кількох інших церковних споруд.

Оженився Теодор Антоній Ванькович на Ганні Войшнар - дочці лідського земського писаря і мав від неї двох синів Стефана і Антонія (які доволі рано померли) та п'ятьох дочок. Продовжувачами роду стали його дочки:

• Софія → стала дружиною мінського воєводи Францишка Володковича
• Гелена → стала дружиною земського судді Яна Рудальтовського з Новогрудок
• Катерина → стала дружиною вількомірського земського судді Яна Ярмоловича
• Францішка → стала настоятелькою монастиря бенедиктинців при відомому мінському Костелі святого Войцеха
• Колумба → стала послушницею і згодом старшою сестрою при тому ж монастирі бенедиктинців

Див. також

• Список мінських каштелянів

Джерела

• Boniecki A. Herbarz polski, T. 1-17, dodatek – Warszawa 1899-1913. (пол.)
• Niesiecki K. Herbarz Polski, wyd. J.N. Bobrowicz, Lipsk 1839-1846. (пол.)
• Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej, T. 1-15 – Warszawa 1904-1938. (пол.)
• Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)