Теофіль Готьє

П'єр Жуль Теофі́ль Готьє́, також Ґотьє (фр. Pierre Jules Théophile Gautier; 31 серпня 1811, Тарб — 23 жовтня 1872, Нейї-сюр-Сен) — французький поет, прозаїк, літературний критик, лібретист та художник, значна постать у французькій літературі середини XIX століття. Спочатку Готьє був прихильником романтизму, але потім еволюціонував разом із французькою літературою до декадансу, символізму й модернізму. Він був одним із засновників літературного товариства Парнас, яке проголошувало принципи мистецтва для мистецтва. Зокрема, Готьє належить відомий вислів «Усе корисне бридке».

П'єр Жуль Теофіль Готьє
Pierre Jules Théophile Gautier
Ім'я при народженні	фр. Jules Pierre Théophile Gautier[1]
Народився	31 серпня 1811(1811-08-31) Тарб
Помер	23 жовтня 1872(1872-10-23) (61 рік) Нейї-сюр-Сен
Поховання	Цвинтар Монмартр[2]
Громадянство	Франція
Місце проживання	Hôtel de Fourcyd
Діяльність	поет, прозаїк, лібретист, літературний критик, художник
Alma mater	ліцей Карла Великого і ліцей Людовика Великого
Заклад	Ле Фігаро
Знання мов	французька[3][4][5]
Мова творів	французька
Членство	Société héliographiqued, Jeune-Franced і Національне товариство образотворчих мистецтвd
У шлюбі з	Ernesta Grisid
Діти	Judith Gautierd, Estelle Gautierd і Théophile Gautier, filsd
Автограф
Нагороди
Теофіль Готьє у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Йому також приписується [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.] інший значний вислів: «Мистецтво заради мистецтва» (фр. l'art pour l'art). Латинський переклад цієї фрази (лат. Ars gratia artis) прикрашає логотип кінокомпанії Metro-Goldwyn-Mayer.

В 1858 році був запрошений до Російської імперії. Урядовці сподівалися, що розповіді Готьє про свою мандрівку позитивно вплинть на громадську думку Європи і спростують «антиросійські» випади Астольфа де Кюстіна. При цьому, щоб подорож не виглядала «домовленою» з урядом, запрошував гостя Григорій Кушелєв-Безбородько — як приватна особа. Сам Готьє, однак, не приховував, що хотів заробити на «російському проекті» грошей. Йшлося про те, що його публікації про культурні скарби Росії у французькій пресі будуть супроводжуватися добірками фотографій. Але в останній момент програма була скорочена, і Готьє обмежився текстами^[6].

Твори

• Albertus, вірш у прозі, 1833
• Les Jeunes-France, оповідання, 1833
• Omphale, новела, 1834
• Mademoiselle de Maupin, роман в листах, 1835
• Fortunio, роман, 1838
• Лібрето до балету «Жізель» на музику Адольфа Адама, 1841
• Лібрето до балету La Péri на музику Фрідріха Бурґмюллера,1843
• Une nuit de Cléopathre, оповідання, 1845
• Émaux et camées, поезії, 1852
• Avatar, роман, 1857
• Jettatura, роман, 1857
• Le Roman de la momie. роман, 1858
• Le Capitaine Fracasse. роман, 1863 (також існує однойменна опера)
• Quand on voyage. подорожні нотатки, 1865 (Оригінал онлайн [Архівовано 29 червня 2013 у Wayback Machine.])

Українські переклади

Поезії Готьє українською перекладали Павло Грабовський, Василь Щурат, Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен, Максим Рильський, Микола Терещенко, Михайло Литвинець.

• Теофіль Ґотьє. Панна де Мопен / Перекл. Микола Шраг. — Відень : Чайка, б.д. — Т. 1. — 262 с.
• Теофіль Ґотьє. Панна де Мопен / Перекл. Микола Шраг. — Відень : Чайка, б.д. — Т. 2. — 298 с.

Екранізація творів

• 1928: Le capitaine Fracasse
• 1942: Le capitaine Fracasse
• 1961: Capitaine Fracasse
• 1965: Giselle
• 1969: Giselle
• 1990: Il viaggio di Capitan Fracassa