Тепловий неруйнівний контроль

Теплови́й неруйнівни́й контро́ль — неруйнівний контроль, що ґрунтується на реєстрації теплових або температурних полів об'єкта контролю^[1].

На вставці інфрачервона термографія покрівлі в несправжньому кольорі в сонячний день; білі поверхні (пофарбовані в синій колір на термографі) покриті еластомером для зменшення сонячного навантаження та мають температуру поверхні приблизно 60 °F (16 °C); сірі поверхні (пофарбовані в червоний/білий колір на термограмі) є стандартним асфальтовим (бітумним) покриттям і мають температуру поверхні приблизно 160 °F (71 °C).

Він застосовний до об'єктів з будь-яких матеріалів. За характером взаємодії температурного поля з об'єктом контролю розрізняють методи: пасивний або власного випромінювання (на об'єкт не впливають зовнішнім джерелом енергії) і активний (об'єкт нагрівають або охолоджують від зовнішнього джерела). Вимірюваним інформаційним параметром служить температура або тепловий потік.

За способом отримання первинної інформації тепловий неруйнівний контроль може проводитись з використанням: пірометрії, рідких кристалів, термофарб, термопаперу, термолюмінофорів, термозалежних параметрів, оптичних методів, інтерференційних явищ, калориметрії.

Методи ТНК

• Вібротепловізійний метод;
• Метод теплової томографії;
• Тепловізійний метод контролю вологості;
• Вихрострумотепловий метод;
• Радіо-тепловий метод;
• Фазова термографія;
• Теплоголографічний ТНК композитів;
• Фототермоакустичні методи ТНК.

Прилади для проведення ТНК

• Термометри ;
• Тепловізійна апаратура;
• Матрична тепловізійна апаратура з комутацією сигналів.