Тепломасообмін

Тепломасообмін — дисципліна вивчає закономірності процесів теплообміну що супроводжуються перенесенням речовини, тобто, масообміном.^[1]

Тепломасообмін в техніці

На практиці, тепломасообмін відбувається в багатьох технічних системах, які використовують у своїй роботі рідкі або газоподібні середовища. Це — котельні установки, теплові мережі, ливарне виробництво, різне теплообмінне обладнання, наприклад, електростанцій, конструкції будівель і споруд тощо. Саме робоче середовище, при цьому, чиста речовина або різні суміші і розчини, може залишатися незмінною або, змінювати свій агрегатний стан, здійснювати фазові переходи, такі як, випаровування, конденсація, охолодження розплавів і т. ін.

До технологій, в основі яких лежать тепломасообмінні процеси, відносять такі^[2] :

• Зональна плавка
• Кристалізація
• Сушіння
• Сублімація (сублімація)
• Дистиляція
• Розчинення
• Зволоження
• Набухання
• Індукований тепломасообмін (ІнТМО)^[3]

Література

• Лабай В. Й. Тепломасообмін. Львів. 2004. 260 с.

Інтернет-ресурси

• Тепломасообмін. Практикум [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.]