Терлецький Омелян Антонович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Терлецький.

Омеля́н Анто́нович Терле́цький (2 грудня 1873, с. Крамарівка, нині Ярославського повіту — 13 лютого 1958, Львів) — український галицький педагог, громадський діяч та історик, учень Михайла Грушевського. Дійсний член НТШ (1922).

Терлецький Омелян Антонович
Народився	2 грудня 1873(1873-12-02) с. Крамарівка, нині Ярославського повіту
Помер	13 лютого 1958(1958-02-13) (84 роки) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Громадянство	Австро-Угорщина →  ЗУНР
Національність	українець
Діяльність	історик, вчитель
Галузь	історія[1]
Alma mater	Львівський університет
Знання мов	українська[1]
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 2 грудня 1873 року в селі Крамарівка (пол. Kramarzówka) Ярославського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині гміна Прухник Ярославського повіту Підкарпатського воєводства, Польща).

Навчався в гімназіях у містах Ярослав і Стрий. 1897 року закінчив філософський виділ Львівського університету, де студіював географію та історію, був учнем Михайла Грушевського.^[2]

У 1898—1912 роках працював у Тернополі:^[2] учителем вищої реальної школи^[3] та української гімназії (навчав географії, історії, музики та співів). Брав активну участь у діяльності українських громадських організацій Тернополя, зокрема, став співорганізатором і диригентом товариства «Боян» (1901—1912). Став першим директором Чортківської гімназії українського товариства «Рідна школа» 1911 року.^[2]

Був членом НТШ з 1921 року; гімназійний учитель у Тернополі й Львові, довголітній член Головної Управи «Рідної Школи» (1923—1924 і 1926—1927 її голова) та Учительської Громади (голова 1923—1924 і 1926—1928), активний член головного Відділу товариства «Просвіта». За Першої світової війни був співробітником Союзу Визволення України у таборах українських полонених у Німеччині.

За радянської влади Терлецький працював науковим співробітником у філії Інституту української історії АН УРСР (1948—1952) і в університеті ім. Франка.

Омелян Терлецький — автор наукових і науково-популярних праць, які друкувалися в часописі «Літопис Червоної Калини»,^[4] «ЗНТШ» і окремо; головніші з них: «Політичні події на Гал. Русі в 1340» (1896), «Козаки на Білій Русі 1654—1656» (1897), «Історія Укр. Громади в Раштаті 1915—1918» (1919), «Історія укр. державности» (2 тт., 1923—1924)^[5], «Україна заборолом культури і цивілізації перед степовиками» (1930), «Гетьманська Україна й Запор. Січ» (1935) та ін.

Помер 13 лютого 1958 року в м. Львові. Похований у родинній гробниці, на 57 полі Личаківського цвинтаря.^[2]

Праці

• Терлецький О. Українці в Німеччині 1915-1918 Т. 1 Історія української громади в Раштаті. — Київ-Ляйпціґ : «Українська Накладня», 1919. — Т. 1. — 429 с.