Тернава Горішня

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тернава.

Не плутати з Вижньою Тернавою — колишнім селом у Турківському районі, сьогодні — село в Польщі, у гміні Літовищі Бещадського повіту Підкарпатського воєводства.

Тернава Горішня (пол. Tarnawa Górna) — лемківське село в Польщі, у гміні Загір'я Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 867 осіб (2011^[1]).

Село
Тернава Горішня пол. Tarnawa Górna
Колишня церква
Координати 49°28′00″ пн. ш. 22°16′00″ сх. д.
Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Підкарпатське воєводство
Повіт	Сяноцький повіт
Гміна	Загір'я
Висота центру	396  м
Населення	867 осіб (2011[1])
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 13
Поштовий індекс	38-516
Автомобільний код	RSA
SIMC	0362795
GeoNames	757045
OSM	↑2906835 ·R (Гміна Загір'я)
Тернава Горішня Тернава Горішня (Польща) Тернава Горішня Тернава Горішня (Підкарпатське воєводство)
Тернава Горішня у Вікісховищі

Розташування

Знаходиться 6 км на південь від Загір'я, 10 км на південь від Сяніка і 66 км на південь від Ряшева. Лежить над річкою Кальничкою — правою притокою Ослави.

Історія

Перша письмова згадка припадає на 1412 рік — власність Миколая з Тарнави. Входило до Сяноцької землі Руського воєводства. В 1437 р. в селі були млин і корчма. В 1446 р. село закріпачене за німецьким правом.

У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії. В 1801 р. закрито солеварню, дещо пізніше припинено випалювання вапна. 1893 року село нараховувало 73 будинки і 498 мешканців (99 греко-католиків, 380 римо-католиків і 19 юдеїв), греко-католицька парафія належала до Вільховецького деканату Перемиської єпархії.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства. В 1934-1939 рр. село було у складі ґміни Лукове.

На 01.01.1939 р. в селі були рештки українського населення: з 610 жителів села — 30 українців-грекокатоликів, 570 поляків і 10 євреїв^[2].

У середині вересня 1939 року німці окупували село і в 1941-1943 рр. винищили євреїв. У вересні 1944 року радянські війська заволоділи територією села. Після Другої світової війни Закерзоння, попри сподівання українців на входження в УРСР, було віддане Польщі.

В 1945–1947 роках все українське населення було піддане етноциду. Переважну більшість мешканців села сьогодні становлять поляки.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква

У 1817 р. збудована мурована церква Успіння Пресвятої Богородиці. До 1947 р. в селі була парохіяльна греко-католицька церква, яка належала до Ліського деканату Перемиської єпархії. Після виселення українців церква занедбана.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][3]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	413	102	268	43
Жінки	454	112	253	89
Разом	867	214	521	132