Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Тернопільська гімназія єзуїтів
навчальний заклад ордену єзуїтів у Тернополі, який діяв у 1820—1848 роках. З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Тернопільська гімназія єзуїтів, або Тернопільська єзуїтська гімназія — навчальний заклад ордену єзуїтів у Тернополі, який діяв у 1820—1848 роках.
Remove ads
Відомості
Узагальнити
Перспектива
Відкрита найвищим (цісарським) розпорядженням від 20 серпня 1820 року[1] як 6-класна[2] гімназія 20 листопада 1820 року. Діяла в приміщенні монастиря домініканців, яке надвірна канцелярія своїм розпорядженням від 29 вересня того року передала отцям-єзуїтам.[2] Учительський колектив гімназії склали колишні професори Полоцької Академії.
Найвищим розпорядженням від 20 червня 1821 року[1] відкрили також філософські студії для єзуїтів, єпархіальних семінаристів та світських студентів (з них після 1849 р. постали сьомий і восьмий класи нової гімназії[3]). У 1822 році при гімназії відкрили шляхетський конвікт (інтернат) для 40 осіб. Будинок конвікту збудували в 1822—1823 роках (зберігся до наших днів). У 1823 році місто та гімназію відвідав цісар Франц І, який наказав спорудити нове приміщення для навчання. У 1831 році відкрили філософський відділ під керівництвом єзуїтів.
У перший рік навчалося 87 учнів, у другий (1821/1822) — 257, 1823/1824 — 394 (на філософських курсах — 70), 1826—423. Після введення оплати за навчання розміром 4 золотих ринських за півріччя з метою обмеження великого напливу убогої молоді кількість гімназистів згодом зменшилася, однак прибували сини аристократії з різних частин етнічної Польщі, часом з Відня.[4]
Уроків фізкультури у тогочасних гімназіях не було, хіба проводилися епізодичні фізичні вправи на відкритому полі, однак під наглядом учителів чи батьків. Як надобов'язковий предмет вивчалася каліграфія з 1844 р.[3][5]
23 травня 1822 р. за участі оркестру в кутковецькому лісі відбулася перша маївка для гімназистів. У 1837—1847 роках відбувалися прилюдні покази: в цей час випускники найвищих класів виступали латинською чи німецькою мовами, юнакам під музичний супровід вручали премії.[4]
Після заборони діяльності ордену єзуїтів у Австрійській імперії в 1848 році невдовзі гімназію закрили.[6] Розпорядженням № 5843 від 11 вересня 1848 на базі гімназії єзуїтів та філософських курсів засновувалася провізорична восьмикласна гімназія, в якій викладачами мали працювати світські особи.[7]
Remove ads
Люди
Професори (вчителі)
- Вінцент Бучинський, Якоб Кондрау, Юзеф Цитович, Каспер Щепковський[8]
Учні гімназії
- д-р Борисикевич Іван Іванович — український галицький громадський та політичний діяч Галичини, доктор права, посол Галицького сейму та австрійського парламенту.
- Вислободський (Вислобоцький) Юліан[9]
- Ільницький Василь — директор вищої гімназії в Тернополі, 1868 — перший директор Львівської академічної гімназії[10]
- Петро Головацький — український журналіст, переклалач, педагог, брат Якова Головацького.[11]
- о. Ісидор Дольницький[12]
- Федорович Іван Андрійович[13]
- Казимир Грохольський
- Северин Титус Моравський
- Вінцент Поль[14]
Учні та випускники семінарії[a] (колегіуму[b])
- Корнель Кшечунович[15]
- Володимир Мандль[16]
- Войцех Урбанський — польський педагог, вчений-фізик[17][18]
Учні конвікту
Remove ads
Див. також
Зауваги
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads