Терноцвіт (есперанто-клуб)

Терноцвіт (есп. Spinosfloro) — тернопільський міський клуб есперантистів, неприбуткова громадська структура. Створений у 1979 році інженером Леоном Зімельсом.

Терноцвіт
Тип	Есперанто-клуб
Засновано	1979[1]
Країна	Україна
Штаб-квартира	Тернопіль
Місце діяльності	Тернопіль
Терноцвіт у Вікісховищі

Перший рік працював як курс із вивчення міжнародної мови та товариство її прихильників. З 1980 року отримує статус клубу з назвою «Amikeco» («Дружба»). В 1995 році перейменований в «Терноцвіт».

У різний час клуб очолювали^[2][3]:

• 1979-1982 роки - інженер Леон Зімельс;
• 1982-1984 роки — Ігор Галайчук, на той час студент медуніверситету;
• 1984-2005 роки — Микола Кривецький перекладач;
• 2006 рік — Ігор Галайчук, доктор меднаук, професор.

До громадської структури входять майже тридцять осіб що займаються перекладацькою діяльністю, листуванням з представниками та організаціями інших країн, обміном есперантських друкованих видань. Зокрема, Ігор Галайчук разом з Віктором Паюком витлумачили та видали з есперанто українською книгу японського цілителя Масаюкі Сайонджі «Лікувальний масаж Юмейго»; М.Кривецький перекладав мовою есперанто тернопольських поетів, зокрема Богдана Андрушківа та Богдана Мельничука.

У 2007 «Терноцвіт» разом з благодійним фондом ім. В. Єрошенка «Есперо» (Київ) та Українською Есперанто Асоціацією організували науково-практичну конференцію «Есперанто в XXI столітті: стан і перспективи розвитку. До 100-річчя книги Михайла Юрківа «Підручник міжнародного язика есперанто».