Теучитланська традиція

Теучитланська традиція — доколумбове суспільство, яке існувало на території сучасних мексиканських штатів Наярит і Халіско. Назва походить від міста Теучитлан у штаті Халіско.

Локалізація Теучитланської традиції в західній Мексиці

Ступінчаста піраміда в Гуачімонтонес

Реконструкція «кола 2» (на передньому плані) і «кола 1» в Гуачімонтонес
Фото з дозволу Chris Wass

Походження

Теучитланська традиція є подальшим розвитком традицій шахтових могил^[ru] у західній Мексиці, проте замість відносно невеликих центрів з'являються великі, такі, як Гуачимонтонес.^[1] Хоча найраніші пам'ятки архітектури теучитланської традиції сягають 300 р. н. е., виникнення культури датується століттям раніше, близько 200 р. н. е., або формаційним періодом месоамериканської хронології.^[2] Теучитланська традиція різко і несподівано зникає в кінці класичної епохи, близько 900 р. н. е.^[3]

Архітектура

Характерними рисами теучитланської традиції є круглі площі зі спорудами, розташованими у вигляді концентричних кіл, і конічні ступінчасті піраміди. Як вважає археолог Філ Вейганд (Phil Weigand), що ці незвичайні споруди «унікальні для месоамериканської архітектури і не існують ніде більше в світі».^[4] Споруда, що віддалено нагадує круглу піраміду, є в Сейбалі, археологічній пам'ятці культури мая.

Суспільний лад

Ряд характеристик свідчать про існування ієрархічного суспільства. Мабуть, доступ на круглі площі, які грали культову роль, дозволявся тільки еліті.^[5] З іншого боку, напівзахищені селища, виявлені на кордонах Теучитланської культури, говорять про можливу політичну роздробленість даного суспільства.^[6]

Зникнення

Початок посткласичної ери в Західній Мексиці, як і в інших місцях Месоамерики, характеризується різкими змінами. Близько 900 р. н. е. круглі піраміди, площі і концентричні групи витісняються більш примітивною прямокутною архітектурою,^[7] що означає «повний і остаточний крах» теучитланської традиції, можливо, під напором зростаючої держави тарасків^[ru].^[8]