Тибето-бірманські мови

Тибето-бірманські мови — мовна сім'я або підсім'я сино-тибетських мов, поширена у Східній, Південно-Східній і Південній Азії, у тому числі в М'янмі, Тибеті, північному Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, на ділянках центрального Китаю, півночі Непалу, сході Бангладешу, Бутані, півночі Пакистану, частинах Індії, хоча в більшості згаданих країн мовні групи не є основними. Сім'я містить близько 350 мов, найбільшою з яких за числом носіїв є бірманська (32 млн).

Тибето-бірманські мови
Поширені:	Східна, Південно-Східна і Південна Азія
Класифікація:	Сино-тибетські мови  Тибето-бірманські мови
Групи:	Тибето-канаурські мови Танійські (абор-мірі-дафла) мови Салські (цзинпо-коньяк-бодо) мови Лоло-бірманські мови Туцзя мови Каренські мови
Кількість носіїв:	50 млн. (2005 рік)
ISO 639-2 and 639-5:	tbq

Час розходження: межа 5 і 4 тисячоліть до н. е. Частка збігів 20 %.

Посилання

• Тибето-бірманські мови // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.