Тимошенко Олег Семенович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимошенко.

Тимошенко Олег Семенович (4 грудня 1932, Кремінна — 20 грудня 2010, Швейцарія) — український хоровий диригент і педагог. Народний артист України (1992), академік Національної академії мистецтв України, професор.

Олег Семенович Тимошенко
Народився	4 грудня 1932(1932-12-04)  Луганська область
Помер	20 грудня 2010(2010-12-20) (78 років)  Швейцарія
Поховання	Байкове кладовище
Місце проживання	Луганськ Вінниця Київ
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	диригент
Alma mater	Київська консерваторія
Галузь	музика, хорове мистецтво
Заклад	Національна музична академія України імені Петра Чайковського
Вчене звання	професор, академік НАМУ
Відомі учні	Савчук Євген Герасимович, Шилова Інеса Володимирівна, Г. Сорокопуд, Петриченко Віктор Вікторович, Шумська Людмила Юріївна, Ніколенко Володимир Миколайович, Ковалик Павло Андрійович, Сенченко Людмила Іванівна, Козачок Андрій Миколайович
Відомий завдяки:	ректор-педагог, хоровий диригент
Діти	Максим Олегович Тимошенко
Нагороди	УРСР: СРСР: Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва» Україна: Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Біографічні дані

Меморіальна дошка на честь 80-річчя Олега Семеновича, Київська консерваторія

Меморіальна дошка на фасаді будинку, де проживав Олег Тимошенко, Київ

Могила Олега Тимошенка, Байкове кладовище, Київ

Народився 4 грудня 1932 року в місті Кремінній Донецької губернії (нині Луганська область).

Від 1949 року навчався в Луганському музичному училищі яке закінчив в 1953 році.

Від 1954 року — в Київській державній консерваторії ім. Петра Чайковського, яку закінчив 1960 року.

У 1960–1963 роках — директор і викладач Вінницького музичного училища ім. Миколи Леонтовича.

У 1963–2004 роках працював у Київській консерваторії: З 1963 по 1965 — старший викладач, з 1965 по 1983 — проректор з навчальної роботи; у 1983–2004 роках — ректор.

Очолював хори у Вінниці, Харкові, Луганську, Києві (у 1973–1983 роках — художній керівник заслуженої хорової капели УРСР Південно-Західної залізниці).

Автор науково-методичних праць з історії та теорії хорового мистецтва.

Серед учнів — Євген Савчук, Інеса Шилова, Г. Сорокопуд, Алла Шейко, Юлія Пучко-Колесник, Віктор Петриченко, Людмила Шумська, Володимир Ніколенко, Павло Ковалик, Андрій Козачок, Людмила Сенченко, Єва Хадаші (справжнє ім'я — Євгенія Суда)^[1].

1996 року затверджений дійсним членом-засновником Національної академії мистецтв України^[2].

Помер 20 грудня 2010 року в Швейцарії. Похований на Байковому кладовищі у Києві (ділянка № 52а).

Відзнаки

Нагороджений орденами «За заслуги» І, ІІ та ІІІ ступеня, «Знак Пошани», Почесними грамотами Верховної Ради України та Кабінету міністрів України, почесними закордонними відзнаками.

Вшанування пам'яті

10 вересня 2012 року, з нагоди 80-річчя Тимошенко О. С., на фасаді навчального корпусу Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського встановлено меморіальну дошку.

1 грудня 2012 року, на фасаді будинку, де проживав О. С. Тимошенко, встановлено меморіальну дошку.

Література

• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 848 с. . — ISBN 5-88500-042-5. — С. 575.
• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 581.