Тимошенко Юрій Трохимович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Тимошенко.

Ю́рій Трохи́мович Тимоше́нко (сценічний псевдонім Тарапунька; * 2 червня 1919, Полтава, УНР — 1 грудня 1986, Ужгород, УРСР, СРСР) — український радянський актор, кінорежисер, сценарист, артист розмовного жанру. Лауреат Сталінської премії (1950). Народний артист Української РСР (1960).

Тимошенко Юрій Трохимович
Ім'я при народженні	Юрій Трохимович Тимошенко
Народився	2 червня 1919(1919-06-02) Каленики, Решетилівський район, Полтавська область
Помер	1 грудня 1986(1986-12-01) (67 років) Ужгород, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор, комік, сценарист, кінорежисер
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1941)
Роки діяльності	1940-1986
У шлюбі з	Кусенко Ольга Яківна і Пашковська Юлія Максимівна
Провідні ролі	Тарапунька Банщик Мочалкін
IMDb	ID 0863782
Нагороди та премії
Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

1937 року закінчив школу № 3; 1941 — Київський театральний інститут. На естраді з 1940.

Під час радянсько-німецької війни виступав разом з Юхимом Березіним на фронті в складі ансамблю пісні й танцю Південно-Західного фронту. Спочатку виступали в образах кухаря Галкіна (Березін) та банщика Мочалкіна (Тимошенко).

Після війни з 1946 в Українській республіканській естраді (з 1959 року — Укрконцерт). У серпні 1946 на Всесоюзному конкурсі артистів естради першої премії удостоєно киян Є. Березіна і Г. Тимошенка (розмовний жанр)^{[1][відсутнє в джерелі]}. 1950 року отримав Сталінську премію за роль солдата Костянтина Зайченка у фільмі «Падіння Берліна». Певний час виконував монологи під прізвиськом Бублика, аж поки Олександр Довженко не запропонував йому прізвисько міліціонера Тарапуньки. Назва пішла від річки Тарапуньки в Полтаві, де Тимошенко провів своє дитинство. Березіну запропонували псевдонім Штепсель, бо він виконував у той час образ електромонтера. Цей дует був популярним протягом 40 років, його екранізовано також і в кіно.

Був одружений з Ольгою Кусенко та Юлією Пашковською. Нагороджений чотирма орденами, а також медалями.

Помер від серцевого нападу під час гастролей. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 31)^[2][3][4].

меморіальна дошка

Фільмографія

Акторські роботи:

• 1939: «Гомони містечко» / Шуми городок — музикант
• 1946: «Центр нападу» / Центр нападения — Юра, репортер
• 1949: «Падіння Берліна» / Падение Берлина — Костянтин Зайченко
• 1950: «Далеко від Москви» / Далеко от Москвы — Ктелеграфіст
• 1953: «Тарапунька і Штепсель під хмарами» / Тарапунька и Штепсель под облаками — Тарапунька
• 1953: «Доля Марини» / Судьба Марины — кореспондент
• 1953: «Калиновий гай» / Калиновая роща — Мартин Гаврилович Кандиба, секретар сільради, колгоспний «бюрократ-письменник»
• 1954: «Веселі зірки» / Весёлые звёзды — Тарапунька, конкурсант
• 1955: «Зірки на крилах» / Звёзды на крыльях — старшина Клочко
• 1955: «Пригоди з піджаком Тарапуньки» / Приключения с пиджаком Тарапуньки — Тарапунька
• 1957: «Штепсель одружує Тарапуньку» / Штепсель женит Тарапуньку — Тарапунька
• 1958: «Поема про море» / Поэма о море — Яценко, односелець Ігната Федорченко
• 1959: «У цей святковий вечір» / В этот праздничный вечер — Тарапунька
• 1959: «Зелений фургон» / Зелёный фургон — Грищенко, сільський міліціонер
• 1962: «Їхали ми, їхали...» / Ехали мы, ехали… — Тарапунька
• 1962: Кіножурнал «Фітіль», новела «Поїдемо навпростець»/ № 2 / Фитиль
• 1963: Кіножурнал «Фітіль», новела «Номенхалтура»/ № 9 / Фитиль
• 1964: «Легке життя» / Лёгкая жизнь — Тарапунька
• 1969: «Викрадення» / Похищение — камео
• 1970: «Сміхонічні пригоди Тарапуньки і Штепселя» / Смеханические приключения Тарапуньки и Штепселя— Тарапунька
• 1971: «Де ви, лицарі?» / Где вы, рыцари? — хірург
• 1976: «Від і до» / От и до — Тарапунька
• 1980: «Хвилюйтесь, будь ласка» (фільм-концерт) / Беспокойтесь, пожалуйста — Тарапунька
• 1986: «Моя хата з краю» / Моя хата с краю — Тарапунька

Режисер-постановник:

• 1953: «Тарапунька і Штепсель під хмарами» (у співавт.)
• 1957: «Штепсель одружує Тарапуньку» (у співавт.)
• 1962: «Їхали ми, їхали...» (у співавт.)
• 1963: Кіножурнал «Фітіль», новела «Номенхалтура»/ № 9 (у співавт.)
• 1970: «Сміхонічні пригоди Тарапуньки і Штепселя» (у співавт.)
• 1980: «Хвилюйтесь, будь ласка» (фільм-концерт; у співавт.)
• 1986: «Моя хата з краю» (у співавт.)

Сценарист:

• 1953: «Тарапунька і Штепсель під хмарами» (у співавт.)
• 1955: «Пригода з піджаком Тарапуньки»
• 1957: «Штепсель одружує Тарапуньку» (у співавт.)
• 1962: «Їхали ми, їхали...» (у співавт.)
• 1962: Кіножурнал «Фітіль», новела «Поїдемо навпростець»/ № 2 (автор тексту)
• 1963: Кіножурнал «Фітіль», новела «Номенхалтура»/ № 9 (у співавт.)
• 1968: «Рівно двадцять с гаком» (у співавт.)
• 1970: «Сміхонічні пригоди Тарапуньки і Штепселя» (у співавт.)
• 1976: «Від і до» (у співавт.)
• 1980: «Хвилюйтесь, будь ласка» (фільм-концерт; у співавт.)
• 1986: «Моя хата з краю» (у співавт.)

Пам'ять

Могила Юрія Тимошенка

У Києві, на вулиці Рейтарській, 20/24, де в 1983–1986 роках жив Юрій Тимошенко, встановлено меморіальну дошку (бронза; барельєф)^[5].

В журналі «Перець» № 10 за 1979 р. розміщено дружній шарж А. Арутюнянца, присвячений 60-річчю актора.^[6]