Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Типи корпусів мікросхем

стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Корпус інтегральної мікросхеми — це герметична несуча система і частина конструкції, призначена для захисту кристала інтегральної схеми від зовнішніх впливів і для електричного з'єднання із зовнішніми колами за допомогою виводів.

Означення величин

Поверхневий монтаж

Thumb
A general surface mount chip, with major dimensions.
 C  Проміжок між корпусом і платою
 H  Загальна висота (Height)
 T  Товщина виводів
 L  Загальна довжина (Len)
 LW Ширина виводу
 LL Довжина виводу
 P  Відстань між центрами виводів (Pitch)
 WB Ширина (без виводів)
 WL Загальна ширина

Монтаж в отвори

Thumb
A general through hole pin chip, with major dimensions.
 C  Проміжок між корпусом і платою
 H  Загальна висота
 T  Товщина вивода
 L  Загальна довжина 
 LW Ширина виводу
 LL Довжина виводу
 P  Відстань між центрами виводів (Pitch), або крок
 WB Ширина (тільки корпус)
 WL Загальна ширина
Remove ads

Розміри в мм

Дворядні

Більше інформації Зображення, Тип ...

По чотирьох сторонах

Більше інформації Image, Family ...
Remove ads

Історія різних видів корпусів

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Логічний елемент, ІМС Texas Instruments SN5451, в корпусі англ. Flat package (FP) винайденому Y. Tao в 1962 році, за два роки до винаходу DIP
Thumb
Корпус PGA (Pin grid array)

Найперші інтегральні схеми пакувались в пласкі керамічні корпуси. Такий тип корпусів широко використовується військовими через його надійність і невеликий розмір. Комерційні мікросхеми перейшли на DIP (англ. Dual In-line Package), спочатку керамічний (CDIP), а потім пластиковий (PDIP). В 1980-х роках кількість контактів НВІС перевищила можливості DIP корпусів, що привело до розробки корпусів PGA (англ. pin grid array) і LCC (англ. leadless chip carrier). В кінці 80-х, з ростом популярності поверхневого монтажу, з'являються корпуси SOIC (англ. Small-Outline Integrated Circuit), які мають на 30-50% меншу площу і на 70% тонші, ніж DIP, і корпуси PLCC (англ. Plastic leaded chip carrier). В 90-х починається широке використання пластикових QFP і TSOP (англ. thin small-outline package) для ІС з великою кількістю виводів. Для складних мікропроцесорів, особливо для тих, які вставлялись в сокети, почали випускати PGA-корпуси. Intel і AMD перейшли від корпусів PGA до LGA (англ. land grid array, матриця контактних площинок).

Корпуси BGA (англ. Ball grid array) існують з 1970-х років. В 1990-х були розроблені корпуси FCBGA (BGA з перевернутим кристалом), які допускають набагато більшу кількість виводів, чим інші типи корпусів. В FCBGA кристал монтується в перевернутому вигляді і з'єднується з контактами корпуса через стовпчики (кульки) припою.

Монтаж методом перевернутого кристала дозволяє розташовувати контактні площинки по всій площі кристала, а не тільки по краях.

Активно розвивається підхід з розміщенням кількох чипів в одному корпусі, так звана «Система-в-корпусі» (англ. System In Package, SiP) або на загальній підкладинці, часто керамічній, так званий MCM (англ. Multi-Chip Module).

Див. також

Посилання

Remove ads
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads