Тироксин

Тироксин (3,5,3',5'-тетрайодтиронін) — основний гормон, що синтезують фолікулярні клітини щитоподібної залози.^[1][2]

Модель молекули тироксину

Синтез

Синтезується йодуванням амінокислоти тирозину та окислювального конденсування 2 молекул дийодтирозину з відщепленням аланіну. Тироксин вивільняється при ферментативному розщепленні тиреоглобуліну. Потрапляючи у кров, знов з'єднується з білками плазми (транстиретін, тироксинзв'язувальний глобулін, альбумін). Зв'язаний тироксин перебуває у стані рухомої рівноваги з вільним, який потрапляє до клітин шляхом дифузії та проявляє свою фізіологічну дію.

Біологічна дія

У земноводних та деяких кісткових риб (вугрі, камбалоподібні) тироксин стимулює метаморфоз; у людини та теплокровних тварин підвищує інтенсивність обміну речовин та підвищує температуру тіла, впливає на проліферацію та формування тканин.

На ізольованих мітохондріях доведено, що тироксин у великих концентраціях спричиняє розлад окислювального фосфорилювання, внаслідок чого енергія потоку електронів не запасається у вигляді молекул АТФ, а розсіюється у вигляді тепла. Дію тироксину на ферменти окислювального фосфорилювання пов'язують з його здатністю зв'язувати іони металів, що необхідні для активності цих ферментів.

Структурна формула тироксину

Регуляція

Синтез та секреція тироксину регулюється за допомогою тиреотропного гормону, що виробляється гіпофізом. Крім того на синтез тироксину впливають фактори зовнішнього середовища: температура, стрес, наявність в їжі йоду тощо. Порушення балансу тироксину в організмі призводить до різноманітних захворювань (гіпертиреоз, гіпотиреоз, зоб дифузний токсичний, кретинізм, мікседема). В регіонах з природною недостачею йоду у продуктах, щоб уникнути захворювань щитоподібної залози здійснюють штучне йодування продуктів, зокрема солі.