Тисяк Василь

Василь Тисяк (21 жовтня 1900(19001021), Велдіж, Долинський повіт — 5 липня 1967, Торонто, Канада) — український співак, лірично-драматичний тенор. Виконавець Стрілецьких пісень.

Василь Тисяк
Зображення
Основна інформація
Дата народження	21 жовтня 1900(1900-10-21)
Місце народження	Шевченкове, Вигодська селищна громада, Україна
Дата смерті	5 липня 1967(1967-07-05)
Місце смерті	Торонто,  Канада
Громадянство	Австро-Угорщина  Польща  Українська держава (1941)  Канада
Національність	українець
Професії	музикант
Праця в операх	Львівська опера Варшавська опера
Співацький голос	тенор

Життєпис

Народився у селі Велдіж (Галичина, Австро-Угорщина) (нині — с. Шевченкове, Долинського району, Івано-Франківської області). Навчався у Львові, Варшаві, Празі й Мілані. Лауреат конкурсу співаків у Відні (1932).

У сімнадцять років, після навчання в Долинській гімназії, поїхав добровольцем у Січові Стрільці, де був хорунжим, а згодом в Українську Галицьку армію.

З 1919 року в Чехії, закінчує в Празі факультет права, Dr Juris(1922). Згодом здобуває мистецьку освіту в Празі, в Варшаві і в Мілані.

З 1933 року був співаком Варшавської Опери, а з 1941 по 1944 першим тенором Львівського Оперного Театру. Львів, Варшава, Прага, Відень, Мадрид, Брюссель, Париж аплодували співаку, який виконував провідні ролі в операх. Василь Тисяк співав на десяти мовах, був зайнятий у 56 операх, в 14 з яких виконував головні ролі. Найкращі ролі: Фауст (в однойменній опері Ш. Ґуно), Каварадоссі («Тоска» Дж. Пуччіні), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Радамес («Аїда» Дж. Верді).

З 1945 року в еміграції в Парижі, виступав у Барселоні та Мадриді (1948).

3 1951 по 1967 роки співак проживав у Торонто в Канаді. Оскільки в той час там не було оперного театру то виступав перед українськомовною публікою та співпрацював із капелою бандуристів Григорія Китастого. Остання його участь в опері відбулася 21 березня 1957 року. Це було концертне виконання опери «Купало» А. Вахнянина, де на сцені разом із ним співали Михайло Голинський, Йосип Гошуляк, Віра Левицька й Лідія Склепкович. Диригував маестро Лев Туркевич.

Помер Василь Тисяк від серцевого нападу 5 липня 1967 року. На могильному камені за заповітом співака висічено козацьку шаблю і хрест та напис «Ой, чужино – чужинонько, як у тобі студенонько».

Вшанування пам'яті

• 25 жовтня 1995 року в його рідному селі Шевченкове відкрито меморіальну дошку.^[1]