Титов Владислав Андрійович

Титов Владислав Андрійович — український російськомовний письменник.

Владислав Андрійович Титов
Владислав Андреевич Титов
Народився	10 листопада 1934(1934-11-10) с. Калинівка, Добринський район, Липецька область, Росія
Помер	30 квітня 1987(1987-04-30) (52 роки) Луганськ
Поховання	Гостра могила
Громадянство	СРСР
Діяльність	Письменник
Знання мов	російська
Мова творів	російська
Жанр	повість[d]
Magnum opus	повість «Усім смертям назло»
Членство	СП СРСР
Премії	Республіканська комсомольська премія ім. М. Островського Лауреат Всесоюзного літературного конкурсу ім. М. Островського Обласна комсомольська премія ім. «Молодої гвардії»

Біографія

Народився в Липецькій області в селянській родині, після закінчення школи переїхав на Донбас, навчався в Боково-Антрацитівському гірничому технікумі. З 1959 року працював гірничим майстром на шахтах Луганщини й Донеччини.

1960 року під час аварії на шахті врятував життя багатьох людей і лишився без обох рук.

Переїздить до Луганська, починає писати прозу. 1967 року виходить його автобіографічна повість «Усім смертям назло», 1971 — «Ковила — трава степова», 1983 — «Життя прожити», «У рідній землі корінню тепліше», роман «Прохідники», 1986 — «Мрії старого парку». Писав, тримаючи олівця в зубах. Велику допомогу в літературній творчості надавала йому дружина, Рита Титова.

Лауреат кількох обласних і республіканських премій.

Обирався депутатом міської ради. Повість «Усім смертям назло» було перекладено за радянських часів двадцятьма двома мовами, лише окремими книжками видано 19 разів загальним накладом понад 6 млн примірників.

Пам'ять

• У Луганську знаходиться Квартира-музей В. Титова (квартал Гайового, 18, кв. 62).
• Колишня 13-та лінія носить ім'я письменника.

Джерела

• Газета «Ракурс»
• Сайт «Комінформ»
• Газета «Факти» [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Лауреати Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка // Рад. Україна. — 1981. — 8 березня, фото // Правда Украины. — 1981. — 7 март. — С. 2
• Названо імена лауреатів Шевченківської премії 1981 року // Літ. Україна. — 1981. — 10 березня.

Твори

• Титов, В. Всім смертям назло… : Повість . — К.:Молодь, 1970 . — 141 с.
• Титов, В. Усім смертям назло… . — К., 1978 . — 300 с.
• Титов, В. Усім смертям назло: Повість . — К.:Дніпро, 1973 . — 155 с.
• Титов, В. Всем смертям назло…, Жизнь прожить: повесть . — Киев: Дніпро, 1981 . — 300 с.
• Титов, В. Проходчики: Роман . — М.: Советский писатель, 1983 . — 510 с.
• Титов, В. Избранные произведения . — К.: Дніпро, 1984 . — 440 с.
• Титов, В. Избранное . — Москва: Худож. лит., 1984 . — 528 с.
• Титов, В. Избранное: Повести, рассказы . — М.: Художественная литература, 1984 . — 528 с.
• Титов, В. Всем смертям назло… : Повесть, рассказы . — Донецк: Донбас, 1985 . — 151 с.
• Титов, В. Проходчики: Роман . — Донецк: Донбасс, 1986 . — 301 с.
• Титов, В. Полые воды . — М.: Молодая гвардия, 1987 . — 252 с.
• Титов, В. А. Всем смертям назло… : Повесть . — Луганск: Світлиця, 1995 . — 106 с.