Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Титов Георгій Олексійович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Георгій Олексійович Титов (8 лютого 1909(19090208), селище Парахіно, тепер у складі міста Окуловки Новгородської області, Російська Федерація 19 жовтня 1980, місто Москва) радянський діяч, 1-й заступник голови Держплану СРСР. Член ЦК КПРС у 1976—1980 роках. Депутат Верховної ради СРСР 9—10-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (28.04.1963).

Коротка інформація Титов Георгій Олексійович, Народився ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Народився в селянській родині. Закінчив дев'ять класів школи.

У 1925—1929 роках — лаборант, рольник, змінний майстер рольного цеху Окуловської паперової фабрики.

У 1929 році вступив на навчання до Ленінградського політехнічного інституту, через 2 роки перевівся в Ленінградський електротехнічний інститут, який закінчив у 1934 році.

У 1932—1943 роках — начальник майстерні, начальник цеху, начальник виробництва, головний технолог, головний інженер Ленінградського заводу «Електроприлад». Брав участь у створенні систем управління артилерійським вогнем.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1943—1951 роках — головний інженер Ленінградського заводу № 706 Наркомату (Міністерства) суднобудівної промисловості СРСР; начальник Головного управління Міністерства суднобудівної промисловості СРСР.

У 1951—1955 роках — член колегії, заступник начальника Головного управління при Раді міністрів СРСР.

У 1955—1957 роках — 1-й заступник голови комітету Ради міністрів СРСР із ракетного і реактивного озброєння.

У 1957—1974 роках — 1-й заступник голови Комісії Президії Ради міністрів СРСР з військово-промислових питань (Комісії Вищої ради народного господарства СРСР з військово-промислових питань).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1963 року за великі заслуги в справі створення і виробництва нових типів ракетного озброєння, а також атомних підводних човнів і надводних кораблів, оснащених цією зброєю, і переозброєння кораблів Військово-морського флоту Титову Георгію Олексійовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У серпні 1974 — 19 жовтня 1980 року — 1-й заступник голови Держплану СРСР, керівник оборонно-промислового комплексу Держплану СРСР.

Помер 19 жовтня 1980 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Remove ads

Нагороди і звання

Примітки

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads