Тишкевич-Азважинський Семен Петрович

Семе́н Петро́вич Тишке́вич-Азважи́нський (1894, Борисов — 14 жовтня 1938, Биківня) — композитор, музичний діяч. Учень з композиції Г. Любомирського. Ректор Київського музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка в 1932-1934 роках.

Тишкевич-Азважинський Семен Петрович
Основна інформація
Дата народження	1894(1894)
Місце народження	Борисов
Дата смерті	14 жовтня 1938(1938-10-14)
Місце смерті	Биківня
Поховання	Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Професія	композитор, педагог
Колективи	Київський музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка
Заклад	Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тишкевич.

Життєпис

1932—1934 — ректор Державного музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка в Києві. Згодом директор Центральної станції художньої самодіяльності (до 16 липня 1938).

Незважаючи на проведення ним партійної лінії, був репресований.^[1]

Засуджений Київською обласною трійкою 7 жовтня 1938 року.^[2]

Розстріляний 14 жовтня 1938 року.

18 березня 1958 року — реабілітований посмертно.

Твори

• Музична поема «Декабристи» (І премія Республіканського конкурсу на найкращий твір до 100-річної дати повстання декабристів, 1925) — під час арештів безслідно зник рукопис^[3]
• «Східний танок»
• Камерні і фортепіанні композиції
• Романси (понад 30) на сл. Т. Шевченка, О. Пушкіна, С. Надсона, А. Ахматової, М. Рильського
• «Господи, тугу мою поневоль» (укр. переклад М. Рильського)

Література

• Скорульська Р. Зі сторінок, що неволила тьма… // Музика, 1990, № 4.
• Тишкевич-Азважинський, С. Східній танок [Ноти]: для симф. орк. / перелож. для фп. I. Берковича. — Киів: Укр. муз. вид., 1931.
• Тишкевич Азважинський С. П. «Marcia Fu nebre» (для симфонічного оркестру).^[4]