Ткаченко Наталія Юріївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ткаченко.

Ткаче́нко (Марчу́к) Ната́лія Ю́ріївна нар. 1953, с. Нова Гребля, Калинівський район, Вінницька область — українська поетеса, прозаїк, критик. Член Національної спілки письменників України (1990).^[1]

Ткаченко Наталія Юріївна
Народилася	28 лютого 1953(1953-02-28) (72 роки) с. Нова Гребля (Калинівський район) Вінницька область
Громадянство	Україна
Національність	українка
Місце проживання	с. Нова Гребля (Калинівський район) Вінницька область
Діяльність	Українська література
Відома завдяки	поетеса, прозаїк
Alma mater	ВДПУ
Членство	Національна спілка письменників України

Біографія

Народилась 28 лютого 1953 р. у с. Нова Гребля, Калинівського району Вінницької області в учительській родині. Навчалася у Новогребельській середній школі, згодом родина переїхала до Вінниці. Закінчила вінницьку середню школу № 14, а згодом й філологічний факультет Вінницького педагогічного інституту (1974). Очолювала студентську літературну студію, брала участь у семінарах для творчої молоді. Вчителювала в школах Вінниці та Київщини. Працювала літературним редактором у видавництвах «Музична Україна», «Дніпро», «Радянський письменник», «Молода гвардія». Ще працюючи у Києві, була прийнята до лав НСПУ (1990). Згодом перейшла на творчу роботу і повернулась до рідного села, де стала ініціатором створення і директором літературного музею Євгена Гуцала.^[2]

Творчість

Вірші почала писати ще у школі. Дебютувала у газеті «Літературна Україна» (1969). У журналі «Дзвін» (1998, № 5-6) надрукована повість «Милосердна трава». Численні публікації повістей, оповідань, нарисів, есеїв у періодиці. Виступає також як літературний критик та перекладач віршів з російської та французької мов.
Авторка книг поезій, прози та творів для дітей:

Покоління (1980); Поступ (1988); Явити яблуко (1989); Чистий четвер (1998); Смарагди для Михайлика (1999);

Гіацинтове сонце (2002); Вальс у голубий горошок (2004); Зелений виноград (2004); Червоне феррарі на Пікаділлі (2007); Дощ у сосновому лісі (2010).

	Наталя Ткаченко – авторка збірок віршів <…>, в яких йдеться про сенс життя, гармонію людської душі зі світом природи. Поетеса прагне в романтичних образах осмислити історичне минуле свого народу, випроби його мистецького генію. Щирістю і жіночістю, а водночас і драматизмом позначена її інтимна лірика. Ткаченко плекає різні поетичні форми і серед них таку витончену, як сонет.
— Борис Хоменко[3]

Літературні премії

• Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Євгена Гуцала;
• Літературна премія імені Андрія М'ястківського (2018).^[4]
• Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2020)^[5]