Толстанов Олександр Костянтинович

Олександр Костянтинович Толстанов (22 лютого 1960(19600222), Свободний, Амурська область, РРФСР, СРСР) — український професор, доктор медичних наук.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Толстанов.

Толстанов Олександр Костянтинович
Народився	22 лютого 1960(1960-02-22) (65 років)  Свободний, Амурська область, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Alma mater	Вінницький національ­ний медичний універ­ситет ім. М. І. Пирогова Київський національний університет технологій та дизайну
Заклад	Національний університет охорони здоров'я України імені Платона Шупика
Посада	в.о. ректора з 2022 р. до січня 2023 р.
Вчене звання	член-кореспондент Національної академії медичних наук Україниd
Науковий ступінь	доктор медичних наук України
Нагороди

Життєпис

Працював лікарем-хірургом хірургічного відділення Житомирської обласної дитячої лікарні (1985—1992), головний лікар обласного дитячого ендокринологічного лікувально-санаторного центру радіаційного захисту м. Житомира (1992—1996), головний лікар обласного лікувально-санаторного центру радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення «Дениші» (1996—2005), начальник управління охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації (2005—2011), заступник Міністра охорони здоров'я України (2011—2014), проректор з науково-педагогічної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (нині Національний університет охорони здоров'я України імені Платона Шупика (2014—2022), з 2022 р. призначений в.о. ректора Національний університет охорони здоров'я України імені Платона Шупика.

Освіта

Закінчив Вінницький медичний інститут імені М. І. Пирогова (1984), Українську академію державного управління при Президентові України (2003), Київський Національний університет технологій та дизайну (2015).

Наукова та законотворча діяльність

Наукова робота зосереджена на удосконаленні управління медичною допомогою, теорії і практики державного управління охороною здоров'я.

Брав участь в законотворчій діяльності у якості керівника групи щодо реформування системи первинної та екстреної медичної допомоги в Україні. Один із перших^{[джерело?]} в Україні брав участь в трьох європейських проектах з модернізації системи охорони здоров'я (2004—2009). Вніс великий науковий та практичний вклад у якості керівника напрямку в модернізацію та реформування системи охорони здоров'я України^{[джерело?]}. Автор патента, двох прав на інтелектуальну власність, 4 підручників та автор 105 наукових публікацій.

Нагороди

• Орден «За заслуги» III ст. (19 червня 2020) — за значний особистий внесок у розвиток вітчизняної системи охорони здоров'я, надання кваліфікованої медичної допомоги, рятування життя людей, сумлінну працю та високий професіоналізм^[1]
• Орден Данила Галицького (3 грудня 2009) — За вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм^[2]
• Заслужений лікар України (2003)
• Національна премія України імені Бориса Патона 2022 року — за роботу «Організація екстреної медичної допомоги та лікування гострої крововтрати в умовах бойових дій та клінічній практиці» (у складі колективу)^[3]