Томас Бюргенталь

Томас Бюргенталь (11 травня 1934(1934травня11) — 29 травня 2023) — американський юрист-міжнародник, вчений, декан юридичного факультету та суддя Міжнародного суду ООН. 6 вересня 2010 року він пішов у відставку з посади у Міжнародному суді^[5] та повернувся на свою посаду у Юридичній школі Університету Джорджа Вашингтона^[6], де він був почесним професором порівняльного права та юриспруденції Лобінже^[7].

Томас Бюргенталь
англ. Thomas Buergenthal
Народився	11 травня 1934(1934-05-11)[1]  Любохня (округа Ружомберок), Ружомберок, Жилінський край
Помер	29 травня 2023(2023-05-29)[2] (89 років)  Маямі, Флорида, США
Країна	США
Діяльність	правник, викладач університету, адвокат, суддя, письменник
Alma mater	Bethany Colleged Гарвардська школа права New York University School of Lawd
Галузь	міжнародне право[3] і права людини[3]
Заклад	Техаський університет Організація Об’єднаних Націй Університет Джорджа Вашингтона
Посада	суддя Міжнародного суду ООНd[4]
Нагороди	Manley-O.-Hudson medald Gruber Prize for Justiced почесний доктор Брюссельського вільного університетуd (1994)

Ранні роки

Томас Бюргенталь^[8] народився у родині німецько-єврейських/польсько-єврейських батьків, які переїхали з Німеччини до Чехословаччини у 1933 році, виріс у єврейському гетто Кельце (Польща), а пізніше в концентраційних таборах Аушвіц і Заксенгаузен.

Бюргенталь — відомий як одна з наймолодших жертв Голокосту, яка вижила у концентраційних таборах, як-от Аушвіц і Заксенгаузен. Перші 11 років життя провів під німецькою владою^[7][9]. Відомо, що коли у січні 1945 року німці були витіснені радянською армією, німці вивели решту в'язнів за стіни табору; це була довга дорога, люди почали втомлюватися, і якщо вони зупинялися, їх страчували^[10]. Бюргенталь був одним із небагатьох дітей, які вижили під час триденного маршу до Заксенгаузена, де невдовзі Бюргенталь і його родина були звільнені^[11].

Після війни жив з матір'ю у Геттінгені, потім у США з дядьком. Після навчання в одному з коледжів Західної Вірджинії (закінчив у 1957 році), здобув ступінь доктора права у юридичній школі Нью-Йоркського університету у 1960 році, а також ступінь магістра права та магістра міжнародного права Гарвардської школи права. Суддя Бюргенталь — власник низки почесних ступенів американських, європейських і латиноамериканських університетів, зокрема Гейдельберзького університету у Німеччині, Вільного університету Брюсселя у Бельгії, Університету штату Нью-Йорк, Американського університету, Університету Міннесоти й Університету Джорджа Вашингтона^[9].

Кар'єра

Бюргенталь був спеціалістом у галузі міжнародного права та прав людини.

Бюргенталь працював суддею Міжнародного суду у Гаазі з 2 березня 2000 року до своєї відставки 6 вересня 2010 року. До свого обрання до Міжнародного Суду ООН він був професором порівняльного права та юриспруденції Лобінже у Школі права Університету Джорджа Вашингтона. Він був деканом Вашингтонського юридичного коледжу Американського університету з 1980 до 1985 рік й обіймав посади професора в Техаському університеті, Школі права штату Нью-Йорк/Баффало й Університеті Еморі. Під час роботи в Еморі він був директором програми з прав людини Центру Картера^[12]. Бюргенталь працював суддею протягом багатьох років, включно з тривалими періодами у різних спеціалізованих міжнародних органах. Між 1979 і 1991 роками він працював суддею Міжамериканського суду з прав людини, включно з президентством цього суду; з 1989 до 1994 рік він був суддею в адміністративному трибуналі Міжамериканського банку розвитку; у 1992 і 1993 роках він працював у Комісії правди ООН для Сальвадору; з 1995 до 1999 рік він був членом Комітету ООН з прав людини^[13].

Бюргенталь був автором понад десятка книг і великої кількості статей з питань міжнародного права, прав людини та порівняльного правознавства. Він був членом низки редакційних колегій юридичних журналів, зокрема «American Journal of International Law». Він також був членом комісії з етики Міжнародного олімпійського комітету^[14].

Бюргенталь був єдиним інакодумцем у консультативному висновку щодо Ізраїльської стіни у липні 2004 року, де Міжнародний суд визнав 14-1, що побудована Ізраїлем стіна на окупованому Західному березі річки Йордан порушує міжнародне право та має бути знесеною^[15].

Суддя Бюргенталь був одним із лауреатів премії Ґрубера за правосуддя 2008 року за його внесок у просування та захист прав людини в різних частинах світу, зокрема у Латинській Америці^[16]. Він також був лауреатом таких нагород: Медаль Голера Т. Батчера, Американське товариство міжнародного права, 1997; Медаль Менлі О. Гадсона, Американське товариство міжнародного права, 2002; Премія Елі Візеля, Меморіальна рада жертв Голокосту США, 2015; Олімпійський орден, Міжнародний олімпійський комітет, 2015.

Бюргенталь рішуче підтримав створення Міжнародної академії Нюрнберзьких принципів у Нюрнберзі, Німеччина, і став першим президентом її Консультативної ради У 2014 році. З 2016 року до своєї смерті у 2023 році він був її почесним президентом^[17].

У мемуарах «Щаслива дитина» Бюргенталь описав свій досвід перебування у різних німецьких концентраційних таборах. Книгу переклали понад десятком мов, зокрема німецькою, французькою, іспанською, японською, нідерландською, норвезькою та шведською.

Смерть

Бюргенталь помер 29 травня 2023 року у віці 89 років^[18].

Вибіркові праці

• Buergenthal, Thomas (1969). Law-making in the International Civil Aviation Organization. Syracuse University Press. ISBN 978-0815621393.
• Sohn, Louis B.; Buergenthal, Thomas (1973). International Protection of Human Rights. Т. 1. Bobbs-Merrill. ISBN 9780672818738. Vol. 2 ISBN 9780672821875 Vol. 3 ISBN 9780672842276
• Buergenthal, Thomas; Shelton, Dinah (1995). Protecting Human Rights in the Americas: Cases and materials (вид. 4th). N.P. Engel. ISBN 978-3883571225.
• Kokott, Juliane; Buergenthal, Thomas; Maier, Harold G. (2003). Grundzüge des Völkerrechts (нім.) (вид. 3rd). UTB Uni-Taschenbücher Verlag. ISBN 978-3825215118.
• Buergenthal, Thomas (2007). A Lucky Child. Little Brown. ISBN 978-1-61523-720-3.
• Buergenthal, Thomas; Thürer, Daniel (2010). Menschenrechte: Ideale, Instrumente, Institutionen (нім.). Nomos Verlagsgesellschaft. ISBN 978-3832951252.
• Buergenthal, Thomas; Shelton, Dinah; Stewart, David; Vazquez, Carlos (2017). International Human Rights in a Nutshell (вид. 5th). West Academic Publishing. ISBN 978-1634605984., Thomas, Shelton, Stewart, 4th ed. (2009)
• Buergenthal, Thomas; Murphy, Sean D. (2018). Public International Law in a Nutshell (вид. 6). West Academic. ISBN 9781683282396., 5th ed. (2013), 4th ed. (2007)

Лекції

Коротка історія міжнародного права прав людини у циклі лекцій Аудіовізуальної бібліотеки міжнародного права ООН.

«Законотворча роль міжнародних трибуналів», Меморіальна лекція декана Фреда Ф. Герцога, 17 жовтня 2011 року, Школа права Джона Маршалла, Чикаго, Іллінойс^[19].