Томас Ферфакс

Томас Ферфакс, 3-й лорд Ферфакс із Камерона (англ. Thomas Fairfax, 3rd Lord Fairfax of Cameron; 17 (27) січня 1612, Дентон-Холл, Дентон, графство Йоркшир, Королівство Англія — 12 (22) листопада 1671, монастир Епплтон, графство Йоркшир, Королівство Англія) — лорд, англійський полководець і політичний діяч. Під час Англійської громадянської війни був головнокомандувачем парламентської армії.

Томас Ферфакс, 3-й лорд Ферфакс із Камерона
Thomas Fairfax, 3rd Lord Fairfax of Cameron
Прізвисько	Чорний Том
Народження	27 січня 1612(1612-01-27) Йоркшир, Королівство Англія
Смерть	12 листопада 1671(1671-11-12) (59 років) Йоркшир, Королівство Англія
Поховання	Північний Йоркшир
Країна	Англійське королівство
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Освіта	коледж Святого Іоаннаd і Tadcaster Grammar Schoold
Роки служби	1642-1650
Звання	Лорд-генерал
Командування	Парламентська армія
Війни / битви	Англійська громадянська війна: Битва під Марстон-Муром, Битва під Несбі (1645)
Титул	барон
Діти	Mary Villiers, Duchess of Buckinghamd[1] і Elizabeth Fairfaxd[2]
Автограф

Життя до громадянської війни

Старший син Фердинандо Ферфакса, 2-го лорда Ферфакса з Камерона. За темний колір волосся отримав прізвисько «Чорний Том»^[3]. Закінчив коледж Святого Джона в Кембриджі та коледж в Грейсс-Інн (1626—1628). Потім Ферфакс добровольцем брав участь у Вісімдесятилітній війні на боці нідерландських протестантів. У 1639—1640 роках як капітан йоркширських драгунів брав участь у Єпископських війнах, за бойові заслуги був посвячений королем у лицарі.

З початком протистояння між королем і парламентом сер Томас і його батько, підтримали парламент бо вважали за необхідне обмежити владу монарха.

Громадянська війна

У 1642 році після початку громадянської війни Ферфакс-старший був призначений командувачем парламентських військ на Півночі Англії а його син Томас став генерал-лейтенантом у його війську^[4]. У 1643 році Томас Ферфакс був розбитий роялістами у битві при Сікфорт-Мор^[5].

Навесні 1644 року армія Ферфакса взяла роялістів в Йорку в облогу, після чого король направив на деблокаду міста значні сили які були зупинені Ферфаксом біля Марстон-Муру. Ферфакс особливо відзначився під час битви при Марстон-Мурі 2 липня 1644 року, генерал особисто водив війська в атаку і був важко поранений. Хід битви на користь парламентського війська вирішила кіннота Олівера Кромвеля. Після цієї битви «круглоголові» взяли Йорк.

Після того як парламент звільнив графа Ессекса з посади головнокомандувача Томас Ферфакс очолив парламентську армію. 14 червня 1645 року парламентська армія під командуванням Ферфакса і Кромвеля розгромила роялістів у битві при Нейзбі, після чого Карл I втратив останні боєздатні війська. У січні 1647 року шотландці видали Ферфаксу короля^[6].

Ферфакс був непоганим воєначальником, але був невдалим політиком. Генерал намагався не втручатися в політичну боротьбу і намагався виступати посередником в конфліктах між різними політичними угрупованнями всередині парламенту. Ферфакс не перешкоджав росту політичного впливу Олівера Кромвеля. У 1648 році Ферфакс брав участь у війні з шотландцями.

Кромвель призначив Ферфакса головою суддів які судили Карла I, але Ферфакс відмовився брати участь у засудженні короля до страти і не з'явився на суд.

Із 1649 року Ферфакс був членом парламенту. В тому ж році придушив повстання левеллерів.

У відставці

У 1650 році Ферфакс, не згодний з політикою Кромвеля, подав у відставку і виїхав у власний маєток. У 1651—1660 роках був лордом острова Мен, але це був скоріше почесний титул, що надавав чималий статок. У 1654 році був обраний до першого парламенту Кромвеля.

У 1659 році перейшов на бік монархістів і підтримав Карла II. За його правління був депутатом парламенту . Любив поезію і мистецтво, написав мемуари.