Томаш Карчевський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карчевський.

Томаш Ян Карчевський (пол. Tomasz Jan Karczewski; бл. 1630 — 1691, Кротошин) — польський шляхтич, військовик, дипломат, урядник та посідач маєтностей в українських землях Королівства Польського. Представник роду Карчевських гербу Ясенчик.

Томаш Ян Карчевський
Tomasz Jan Karczewski
Псевдо	Томаш Карчевський
Народився	бл. 1630
Помер	1691  Кротошин, Великопольське воєводство, Польща
Поховання	Костел єзуїтів
Країна	Річ Посполита Королівство Польське
Національність	поляк
Діяльність	військовик, дипломат, урядник, посідач маєтностей
Відомий завдяки	фундатор монастиря у Берестечку
Суспільний стан	шляхтич
Посада	галицький каштелян
Військове звання	королівський полковник
Конфесія	римо-католик
Рід	Карчевські
У шлюбі з	Барбара Пшерембська, Елеонора Мневська
Діти	Юзеф, Антоній, Стефан, Йоанна, Зузанна, Маріанна
Герб варіант гербу Ясенчик

Життєпис

Народився бл. 1630 року.^[1] Представник роду Карчевських, дідичним володінням якої був Карчев у Черській землі.

1659 року за наказом коронного обозного Анджея Потоцького став учасником перемовин з представниками гетьмана Івана Виговського поблизу Білої Церкви, на зустріч з якими привіз запропоновані пункти Гадяцької угоди. В середині 1660 виставив власну волоську корогву у 75 коней. Брав участь у битві під Чудновом. Під час перемовин королівських послів з представниками Юрія Хмельницького разом з Вільчковським перебував як заручник у таборі козаків-гетьманців. 1663 року як посланець короля перебував у таборі гетьмана Павла Тетері в Чигирині. 25 травня 1672 року був послом сеймику у Вишні.^[2] 1674 року як представник Руського воєводства підписав вибір королем Яна ІІІ Собеського.^[3]

Посади (уряди), ранги (звання): холмський ловчий, сяніцький хорунжий (1663), чесник (1665), підстолій (згаданий 1677), підвоєвода (у 1664), хорунжий (у 1682) і підстароста (у 1689) львівський. З 6 лютого 1690 року — галицький каштелян.^[2] 1667 року мав ранг королівського полковника.

Фундатор монастиря у Берестечку: за одними даними — кармелітів босих,^[3] за іншими — тринітаріїв^[4].

Посідав правом «доживоття» села Сокільники (також солтисство тут) і Скнилів (обидва у Львівській землі), солтиство у селі Поршна.^[3] Володів поселенням Крилів (нині Польща).^{[джерело?]}

Помер у 1691 році в Кротошині під час повернення з Цепліць, був похований у костелі єзуїтів Львова.^[3]

Сім'я

Перша дружина — Барбара Пшерембська. діти:

• сини Юзеф, Антоній, Стефан
• Йоанна — дружина Войцеха Лося
• Зузанна — дружина Александера Потоцького
• Маріанна — дружина житомирського старости Яна Прокопа Грановського (пол. Jan Prokop Granowski, гербу Леліва^[5]).

Друга дружина — Елеонора Мневська (пол. Eleonora Mniewska, вдова Павела Гембіцького гербу Наленч).^[3]