Топорков Андрій Дмитрович

Топорков Андрій Дмитрович (12.07.1916 — 25.08.1972) — учасник Радянсько-німецької війни, командир відділення мінометної роти 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії сержант^[1].

Топорков Андрій Дмитрович
Народження	12 липня 1916(1916-07-12) с. Дубровка зараз Юрлинського району Пермського краю, РФ
Смерть	25 серпня 1972(1972-08-25) (56 років) м. Майкоп, Республіка Адигея, РФ
Країна	СРСР
Рід військ	стрілецькі війська
Роки служби	1937—1939, 1942—1945
Звання	гвардії сержант
Командування	відділенням мінометної роти 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви	Радянсько-німецька війна Битва на Курській дузі Чернігівсько-Прип'ятська операція Битва за Дніпро Битва за Київ (1943) Калинковицько-Мозирська операція Операція «Багратіон»
Нагороди	Медалі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Топорков.

Біографія

Народився 12 липня 1916 року у с. Дубровка зараз Юрлинського району Пермського краю. Закінчив 7 класів школи, працював у колгоспі, в 1937-39 роках проходив строкову службу в Червоній Армії на Далекому Сході^[2].

Під час війни призваний у 1942 році. З березня 1943 року — командир відділення мінометної роти 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії.

Брав участь у битві на Курській дузі, нагороджений медаллю «За відвагу».

Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). Командир 231-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Маковецький Ф. Є. в нагородному листі написав, що в бою за розширення плацдарму 3.10.1943 року Топорков за власною ініціативою переніс свою позицію у порядки піхоти і, коли противник перейшов у контратаку, відкрив фланговий вогонь, знищуючи ворога.

Виявивши станковий кулемет ворога, Топорков вирішив захопити його. Він проповз понад 200 метрів, дочекався, коли піхота противника піднялася у контратаку, кинувся на кулеметну обслугу, знищив кулеметника, а другого номера захопив у полон. Топрков розвернув захоплений кулемет і почав знищувати ворожу піхоту. Наші бійці піднялися в атаку і далеко відкинули гітлерівців. У цьому бою Топорков знищив до 150 німців, забезпечивши наш успіх. Захоплений Топорковим полонений дав важливі відомості про систему вогню ворога^[3].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії сержанту Топоркову Андрію Дмитровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»^[4].

По закінченні війни Топорков А. Д. демобілізувався. Жив у м. Майкоп, працював експедитором у колгоспі «Заповіт Ілліча». Помер 25 серпня 1972 року.

Нагороди

• медаль «Золота Зірка» № 1571 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
• Орден Леніна
• Орден Вітчизняної війни 1 ступеня
• Медалі

Пам'ять

• У навчальному центрі Сухопутних військ Збройних сил України «Десна» встановлено бюст Героя.
• Ім'ям Топоркова названо вулицю у селі Юрла Пермського краю.