Топінсоняшник

Топінсоняшник (Heliantus tuberosus × Heliantus annuus L.) — міжвидовий гібрид соняшника бульбистого з соняшником звичайним, що належить до родини айстрових. Енергетична, кормова, медоносна рослина, що має певні переваги перед материнською формою. Одна з найперспективніших культур щодо використання і переробки рослинної сировини.^[1]

Вперше таке схрещування було проведене в СРСР на Майкопській дослідній станції. Гібрид створений на початку 30-х років XX століття.^[2]

Біологічний опис

Однорічна рослина з зимуючими бульбами, які щорічно проростають і формують до осені нові бульби.^[3]

Рослина зовні нагадує соняшник, проте відрізняється від нього більш тонкими стеблами, гарною олистеністю, дрібнішим листям, невеликими розмірами кошиків і дуже дрібним насінням.

Стебла жорстко опушені, переважно розгалужені, на удобрених ґрунтах сягають 350 см.^[2]

Листки коротко- і довгочерешкові, серцеподібні, широкояйцеподібні або конусоподібні, опушені, частіше великі.

В Лісостепу України та Поліссі зацвітає в другій половині вересня, але насіння не достигає. В окремі роки насіння достигає лише на Півдні України. Суцвіття — кошики з жовтими пелюстками 3-6 см в діаметрі.

Плід — конусоподібна, коричнева або темно-сіра сім'янка. Маса 1000 насінин — 7-10 г. Вегетаційний період рослин становить 170—120 діб і залежить від зони вирощування та умов вегетаційного періоду.

Коріння — стрижневе, потовщене у верхній частині, добре розвинене, з безліччю дрібних додаткових коренів. На підземних пагонах формуються бічні пагони — столони, які потовщуються, і перетворюються на бульби різної форми з різним забарвленням: сіро-білі, світло-кремові, жовтуваті, рожеві, червонуваті і фіолетові.

Топінсоняшник можна вирощувати в усіх регіонах України.^[4]

Особливості

Культура є невибаглива до родючості ґрунтів і може рости на одному місці понад 10 років, а урожайність зеленої маси її становить 25-100 т/га, бульб — 25-50 т/га.^[2][4] Топінсоняшник кращий за топінамбур відносно урожайності зеленої маси, але за продуктивністю бульб дещо поступається останньому.^[5][6][7][8]

Рослина є вологолюбною, проте витримує короткочасні посухи. Підвищена вологість в ґрунті в осінній період затримує ріст і формування бульб та може спричинити їх загнивання. Не переносить кислих та перезволожених ґрунтів.

Є зимостійкішою, в порівнянні з топінамбуром.^[2]

Рослина добре відростає після скошування.

Хімічний склад

На 1 кг зеленої маси в середньому припадає 0,20 кормових одиниць, 10 г перетравного протеїну і 26 мг каротину; на 1 кг бульб — 0,24 кормові одиниці, 15 г перетравного протеїну, 26 г складних вуглеводів.^[2] В бульбах міститься 16-18 % інуліну.

Використання

Її можна використовувати як сировину для крохмало-патокової і цукрової індустрії, для виробництва цінних кормів, спирту, інуліну, фруктози та біопалива.^[3][9][10]

Селекційні дослідження

Інтродукційні та селекційні дослідження з топінсоняшником протягом багаторічного періоду проводяться у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України. Завдяки селекції та генній інженерії створено багато високопродуктивних форм та сорт Старт, який занесено до Реєстру сортів рослин України з 2000 року.^[2][11]