Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Торберніт
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Торберніт — мінерал сімейства уранових слюдок, водний уранофосфат міді та урану шаруватої будови з групи отеніту. Синоніми: мідна уранова слюдка, купроураніт, ураніт мідний, уранофіліт.
Remove ads
Етимологія та історія
Названий за ім'ям шведського хіміка Торберна Бергмана (T.Börgman), A.G.Werner, 1793.
Торберніт був вперше знайдений на шахті Георга Вагсфорта поблизу Йохангеоргенштадта в Рудних горах у Саксонії. Вперше його згадав у 1772 році австрійський мінералог і металург Ігнац фон Борн (1742-1791) у своїй праці Lythophylacium Bornianum, назвавши його «mica viridis crystallina, ibid». (зелена кристалічна слюда з Йохангеоргенштадта). У 1780 році німецький геолог Авраам Ґотлоб Вернер (1749 — 1817) використовує роботу Борна й описує мінерал більш детально, спочатку називаючи його «grüner Glimmer» (зелена слюда), пізніше назвавши його «торбернітом» на честь шведського мінералога та хіміка Торберна Улофа Бергмана (1735–1784).
Remove ads
Опис
Хімічна формула: Cu[UО2|PО4]2∙(8-12)H2О. Р заміщується As. Містить (%): CuO — 8,4; UО3 — 61,2; P2O5 — 15,1; H2O — 15,3. Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Утворює таблитчасті, пластинчаті і листуваті кристали та аґреґати. Спайність досконала по (001). Густина 3,22-3,60. Тв. 2-3. Колір синювато-зелений, смарагдово-зелений, цибулево-зелений. Просвічує до прозорого. Блиск скляний до перламутрового. Риса блідо-зелена. Сильно радіоактивний. Крихкий. Добре розчиняється у мінеральних кислотах. На повітрі переходить у метаторберніт. Походження гіпергенне.
Супутні мінерали: отеніт, уранова вохра, уранініт, гетит, гематит, кварц, сульфіди міді.
Remove ads
Поширення
Зустрічається в ґранітних пегматитах і родовищах міді, також в ґранітних пегматитах (в зоні гіпергенезу). Пошукова ознака на уранові руди. Рідкісний. Продукт вивітрювання уранових мінералів, поширений в зонах окиснення урановорудних родовищ.
Торберніт відносно поширений, і до 2022 року в усьому світі відомо понад 1100 задокументованих місць.[5] У Німеччині він відомий не лише зі свого типового місцезнаходження Йоганнгеоргенштадт, але й з інших районів Рудних гір, а також із Шварцвальду, гір Фіхтеля, Баварського лісу, Тюрингського лісу. Інші регіони знаходяться в Аргентині, Австралії, Австрії, Бельгії, Болівії, Бразилії, Канаді, Чилі, Китаї, Чехії, Демократичній Республіці Конго, Франції, Габоні, Ірландії, Італії, Японії, Мадагаскарі, Мексиці, Намібії, Норвегії, Польщі , Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Південна Африка, Швейцарія, Таджикистан, Узбекистан, Великобританія та США.[6]
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads