Зайордання (емірат)

Зайордання або Трансйорданія (араб. إمارة شرق الأردن, латиніз. Imārat Sharq al-Urdun, досл. «емірат на сході від Йордану») — британський протекторат, що був створений у квітні 1921 року після Каїрської конференції 1921 року. Формально територія емірату перебувала у складі Британського мандату в Палестині, втім була цілком автономна^[1]. 1946 року емірат став незалежною державою під назвою Хашимітського королівства Зайордання, а Абдалла I — її королем. 1949 року, після Арабо-ізраїльської війни й ухвалення нової конституції, Абдалла I змінив назву держави на Йорданію^[2].

Емірат Зайордання араб. إمارة شرق الأردن Мандат Ліги Націй, протекторат Британської імперії ↓ 1921 – 1946 ↓ Прапор Зайордання та мандат у Палестині Столиця Амман Мова(и) Арабська Форма правління Монархія Династія Хашиміти Попередник Наступник Британський мандат у Палестині Королівство Хіджаз Йорданія Ель-Джауф (провінція) Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зайордання (емірат)

Історія

За часів існування Османської імперії більша частина Зайордання перебувала у складі Сирійського вілайету^[3]. Північна частина країни традиційно асоціювалась із Сирією, а південна — з Аравійським півостровом.

Під час Першої світової війни на території Зайордання відбувались бойові дії. За сприяння британського офіцера Лоуренса шериф Мекки Хусейн ібн Алі організував успішне повстання, що сприяло поразці й розпаду Османської імперії.

Відповідно до таємних положень угоди Сайкса-Піко територія майбутнього Зайордання мала бути передана Великій Британії^[4]. Юридично передача управління визначалась Британським мандатом у Палестині, що був виданий Лігою Націй.