Трапи (геологія)

Трапи ( англ. trapps; нім. Trappe m pl; від швед. trappa — «сходи»^[1]) — серії основних магматичних порід (лав, туфів і туфобрекчій), що супроводжуються великим числом інтрузивних пластових жил — сіллів.

Геологічні провінції світу
за даними Геологічної служби США (USGS)

Континентальна кора    Кристалічні щити    Плити    Складчасті пояси    Осадові басейни    Трапові формації    Перехідні зони

Океанічна кора Вік:    0–20 млн років    20–65 млн років    >65 млн років

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Трап (значення).

Склад

Утворюються на платформах, в континентальних умовах. Імовірно, трапові товщі утворені виливами основної магми, що підіймається з мантії з великих глибин. До складу трапових товщ входять толеїти, базальти, діабази, долерити, авгітові і інші порфірити, що мають найрізноманітнішу структуру і склад, а також склуваті, долеритові, офітові породи; масивні мигдалеподібні, іноді кульові лави^[1].

Як правило, породи трапи багаті вторинними мінералами. З траповими областями пов'язано багато корисних копалин. (наприклад, алмази, ісландський шпат, цеоліти, графіт), мідно-нікелеві зруденіння, платинові метали (в ПАР)^[1].

Поширення

Поширені в Азії на Східносибірському нагір'ї (сибірські) та на півострові Індостан (деканські)^[1]; у Північній і Південній Америці (по річці Парана); на островах Гренландія та Ісландія; в Африці в зоні Рифтових долин.

• 
  Трапи Дороги гігантів, Північна Ірландія
• 
  Трапи Дороги гігантів, Північна Ірландія

Див. також

• Сибірські трапи
• Деканські трапи
• Трапова формація
• Емейшанські трапи
• Трапи Парана-Етендека