Третьяков Петро Миколайович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Третьяков.

Третьяков Петро Миколайович (рос. Третьяко́в Пётр Никола́евич, *12 листопада 1909 р., м. Кострома — †12 червня 1976 р., м. Ленінград) — радянський археолог-славіст, доктор історичних наук, член-кореспондент АН СРСР, старший науковий співробітник Інституту археології АН СРСР, директор Інституту слов'янознавства РАН. Автор численних праць, присвячених походженню й найдавнішої історії східних слов'ян (Березняки), історик Київської Русі та виникнення давньоруської народності. Лауреат Сталінської премії (у 1952 р.).

Третьяков Петро Миколайович
рос. Третьяков Пётр Николаевич
Народився	12 листопада 1909(1909-11-12) Кострома
Помер	12 червня 1976(1976-06-12) (66 років) Ленінград
Поховання	Серафимівське кладовищеd
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	історик, археолог, славіст, етнограф, викладач університету
Alma mater	Ленінградський державний університет
Галузь	археологія
Заклад	Інститут археології РАН
Вчене звання	член-кореспондент РАН
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Аспіранти, докторанти	Yevgeny Nosovd Yevgeny Ryabinind
Членство	Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Праці

• «Костромские курганы». Известия Гос. Академии Истории Материальной Культуры, Т.XIV, вып.6-7, 1931 г., с. 1-38 (рос.)
• «Калужская экспедиция Государственной академии истории материальной культуры им. Н. Я. Марра» 1936 г. СА (№ 4), 1937 г., с. 328–330 (рос.)
• «Расселение древне-русских племен по археологическим данным». СА (№ 4), 1937 г., с. 33-51 (рос.)
• «Северные восточно-славянские племена. Вопросы этногонии северных славянских племён». МИА 1941 г. (6), с. 22-26 (рос.)
• «Северные восточно-славянские племена. Реконструкция поселения у д. Березняки». МИА 1941 г. (6), с. 19-20 (рос.)
• П. П. Ефименко, П. Н. Третьяков. «Курганный могильник у с. Боршева (П. П. Ефименко, П. Н. Третьяков. Древнерусские поселения на Дону. Материалы и исследования по археологии СССР» — МИА(8), г. Москва-Ленинград, 1948 г., c. 79-91) (рос.)
• «Материалы по археологии верхнего Поволжья», Институт археологии Академии наук СССР, 1950 г. (рос.)
• «Памятники Зарубинецкой культуры», АН СССР, 1959 г. (рос.)
• «Финно-угры, балты и славяне на Днепре и Волге (Введение. Этнический процесс и Археология…Заключение)», г. Москва-Ленинград, 1966 г., c. 5-10, c. 301–305 (рос.)
• «Финно-угры, балты и славяне на Днепре и Волге», изд. «Наука», 1966 г. (рос.)
• «Восточные славяне и балтийский субстрат». СЭ, 1967 г. (№ 4), с. 110–118 (рос.)
• «Зарубинецкая культура и Поднепровские славяне», СА, 1968 г. (№ 4), с. 58-68 (рос.)
• «Об истоках культуры роменско-борщевской древнерусской группировки». СА, 1969 г. (№ 4), с. 78-90 (рос.)
• «У истоков древнерусской народности», изд. «Наука», 1970 г. (рос.)
• «По следам древних славянских племен», г. Ленинград, изд. «Наука», 1982 г. (опубликовано посмертно под ред. Б. А. Рыбакова и Э. А. Сымоновича, научных оппонентов Третьякова). (рос.)

Критика його праць радянськими вченими