Тригліф

Триглі́ф (від грец. τρίγλυφος — «тририсковий, з трьох рис»; синонім — трійчак) — прямокутна, дещо витягнута по вертикалі плита з двома цілими, а по краях половинними жолобами. Зазвичай тригліфи розміщуються по осях колон та інтерколумніїв і на кінцях фриза на розі будинку. Тригліфи в камені зображають орнаментовані торці балок перекриття у дерев'яній архітектурі.

Тригліф

Чергуючись із метопами, тригліфи утворюють фриз доричного ордеру.

Джерела

• Триглиф // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

Посилання

• Тригліф // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Тригліф // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 196. — ISBN 978-966-7407-83-4.