Триколірні Стріли

«Фречче Триколорі» (італ. Frecce Tricolori, дослівно «Триколірні Стріли»), офіційно відома як 313 акробатична тренувальна група, національна пілотажна команда Frecce Tricolori (італ. 313° Gruppo Addestramento Acrobatico, Pattuglia Acrobatica Nazionale (PAN) Frecce Tricolori) — демонстраційна пілотажна група ВПС Італії. Маючи десять літаків (дев'ять у щільному строю і один соліст), група є найбільшим у світі акробатичним патрулем, і найвідомішим завдяки своїй програмі виступу, що включає близько двадцяти аеробатичних номерів і триває близько півгодини. Команда є одним із національних символів Італії^[en]. ^[1] Базується на аеродромі Ріволто^[en], провінція Удіне.

Триколірні Стріли
італ. Frecce Tricolori
313º Gruppo Addestramento Acrobatico
На службі	7 березня 1961 — по сьогодні
Країна	Італія
Належність	Повітряні сили Італії
Роль	Пілотажна група
Гарнізон/Штаб	авіабаза Ріволто
Кольори	синій, червоний, білий, зелений
Вебсайт	Pattuglia Acrobatica Nazionale
Командування
командир ескадрильї	лейтенант-полковник Стефано Віт
Авіація
Винищувачі	1961–63 Canadair F-86E 1964–81 Fiat G.91 PAN
Навчальні літаки	10 Aermacchi MB-339PAN
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

Frecce Tricolori була створена як офіційна група для навчання пілотів ВПС повітряній акробатиці, прийшовши на зміну численним неофіційним командам, що існували на той момент в Італії ^[2]. Лідер аеробатичної групи «Diavoli Rossi»^[it] майор Маріо Скварчіна отримав доручення Генерального штабу ВПС Італії заснувати Національний пілотажний патруль (італ. Pattuglia Acrobatica Nazionale), в якому були б представлені пілоти з усіх підрозділів ВПС. 313 пілотажна навчальна група була заснована 1 березня 1961 року на авіабазі Ріволто. Того ж дня до Ріволто з Гроссето^[en] прибули 6 літаків North American F-86 Sabre 4-ї авіабригади. 1 травня 1961 року команда здійснила свій перший офіційний виступ в аеропорту Тренто-Гардоло з нагоди авіашоу, організованого місцевим аероклубом ^[3].

На F-86 Sabre «Триколірні Стріли» літали до 1963 року. В тому ж році кількість літаків була збільшена до десяти, також на них було встановлено обладнання для використання кольорового диму. Наступного року група отримала нові літаки — винищувачі-бомбардувальники Fiat G.91PAN^[en], на яких літала до 1982 року, коли вони були замінені Aermacchi MB-339 A/PAN MLU, що використовуються і донині.

28 серпня 1988 року під час виступу групи на авіабазі Рамштайн сталася катастрофа, у якій через зіткнення літаків команди загинуло троє пілотів і 67 глядачів. Двоє з трьох загиблих пілотів, Маріо Налдіні та Іво Нутареллі, через кілька днів мали дати свідчення на суді у справі рейсу 870 авіакомпанії Itavia^[en]. Це стало причиною різноманітних підозр і теорій змови щодо справжніх причин катастрофи у Рамштайні ^[4].

У 2000 році загальний час нальоту «Триколірних Стріл» на Aermacchi MB-339 досяг 50 000 годин. 8 вересня 2007 року Frecce Tricolori взяли участь у похоронах Лучано Паваротті в Модені та вшанували його прольотом, залишаючи зелено-біло-червоні димові сліди.

Літаки і шоу

Команда літає на Aermacchi MB-339-A/PAN, двомісних навчально-бойових літаках, здатних розвивати швидкість до 898 км/год. Типові для цієї моделі паливні баки на кінцях крил видалені, оскільки вони знижують акробатичні показники літака і ускладнюють політ у щільному строю, частково заважаючи огляду ^[5].

У оформленні група використовує смугу кольорів італійського прапору, яка перетинає борт літака на фоні савойського синього кольору^[en]. Черевна частина літака має світло-сірий колір, номери нанесені на жовті наліпки.

Під час виступів акробатичний патруль зазвичай складається з дев'яти літаків, що мають позивний «Pony» («Поні») і номер. ^[6] Назва «Поні» була придумана тодішнім капітаном Зено Тасіо на честь символа 4 авіакрила. ^[7]. Залежно від потреб, кількість літаків може досягати 11.

• Поні-0 — командир
• Поні-1 — лідер
• Поні-2 — 1-й лівого флангу
• Поні-3 — 1-й правого флангу
• Поні-4 — 2-й лівого флангу
• Поні-5 — 2-й правого флангу
• Поні-6 — 1-й замикаючий
• Поні-7 — 3 й лівого флангу
• Поні-8 — 3-й правого флангу
• Поні-9 — 2-й замикаючий
• Поні-10 — соліст
• Поні-11 — керівник з аеробатичної підготовки

Frecce Tricolori має три види шоу-програми: «висока», «низька» та «пласка», залежно від погодних умов та особливостей місця виступу. Висока програма обирається, коли нижня межа хмар знаходиться вище за 1000 м, і характеризується виконанням аеробатичних фігур повністю на вертикальній площині. Низька програма використовується, коли хмари не вищі за 500—600 м, і в такому разі вертикальні маневри не виконуються. Плаский варіант включає лише прості стройові маневри на низькій висоті. За можливості, виступи завершуються тим, що група у повному складі малює в небі кольоровим димом п'ятикілометровий триколор Італії під акомпанемент арії «Nessun dorma» у виконанні Лучано Паваротті, що лунає з динаміків на землі.

Інциденти

Нижче наведено список аварій, які сталися з пілотами «Frecce Tricolori»: ^[8]

Пілот	Літак	Позиція	Обставини	Результат	Місце	Дата
Массімо Раффаело Скала	F-86E Sabre	Поні-3	Тренування	Загинув	Авіабаза Ріволто	3 травня 1961
Джанні Пінато	F-86E Sabre	Поні-4	Тренування	Вижив	Авіабаза Ріволто	3 травня 1961
Джанбаттіста Чеолетта	F-86E Sabre		Тренування	Вижив	Авіабаза Ріволто	21 серпня 1961
Мауро Вентуріні	F-86E Sabre		Тренування	Загинув	Авіабаза Ріволто	30 серпня 1961
Еудженіо Колуччі	F-86E Sabre	Поні-5	Авіашоу	Загинув	Форлі	5 травня 1963
Енніо Антіколі	F-86E Sabre	Поні-8	Авіашоу	Вижив	Форлі	5 травня 1963
Рафаель Д'Андретта	Fiat G.91PAN	Поні-3	Тренування	Загинув	Авіабаза Ріволто	22 березня 1967
Джанкарло Бонолло	Fiat G.91PAN	Поні-6	Тренування	Вижив	Бертіоло	12 грудня 1969
Валентино Янса	Fiat G.91PAN	Поні-9	Тренування	Загинув	Пальманова	22 вересня 1971
Анджело Гейс	Fiat G.91PAN	Поні-7	Авіашоу	Загинув	Пратіка ді Маре	2 червня 1973
Антоніо Галлу	Fiat G.91PAN	Поні-4	Авіашоу	Вижив	Пратіка ді Маре	2 червня 1973
Сандро Сантиллі	Fiat G.91PAN	Поні-9	Тренування	Загинув	Авіабаза Ріволто	14 березня 1974
Івано Поффе	Fiat G.91PAN	Поні-7	Тренування	Загинув	Авіабаза Ріволто	14 березня 1974
Граціано Каррер	Fiat G.91PAN	Поні-2	Тренування	Загинув	Авіабаза Ріволто	12 липня 1978
Андреа Ді Паолі	Fiat G.91PAN	Поні-4	Тренування	Вижив	Авіабаза Ріволто	12 липня 1978
П'єргіанні Петрі	Fiat G.91PAN	Поні-2	Авіашоу	Загинув	Мілденхолл (Англія)	27 травня 1979
Віто Поска	Fiat G.91PAN	Поні-4	Тренування	Вижив	Ріволто	9 квітня 1980
Паскуаліно Горга	Fiat G.91PAN	Поні-7	Тренування	Не постраждав	Тревізо	29 червня 1981
Антоніо Галлус	Fiat G.91PAN	Поні-1	Тренування	Загинув	Авіабаза Ріволто	2 вересня 1981
Фабіо Броведані	Fiat G.91PAN	Поні-2	Тренування	Вижив	Авіабаза Ріволто	2 вересня 1981
Віто Поска	MB-339PAN	Поні-1	Перебазування	Вижив	К'юзафорте	4 вересня 1984
Джон Мільо	MB-339PAN	Поні-11	Тренування	Загинув	Авіабаза Ріволто	20 лютого 1985
Маріо Налдіні	MB-339PAN	Поні-1	Авіашоу	Загинув	Рамштайн (Німеччина)	28 серпня 1988
Джорджіо Алессіо	MB-339PAN	Поні-2	Авіашоу	Загинув	Рамштайн, Німеччина	28 серпня 1988
Іво Нутареллі	MB-339PAN	Поні-10	Авіашоу	Загинув	Рамштайн, Німеччина	28 серпня 1988
Паоло Скопоні	MB-339PAN	Поні-10	Тренування	Загинув	Авіабаза Ріволто	12 грудня 1988
Андреа Брага Стефано Коміссо	MB-339PAN	Поні-9	Тренування	Вижили	Авіабаза Ріволто	27 жовтня 2002
Оскар Дель До	MB-339PAN	Поні-4	Зліт	Пілот вижив, 1 загибла і троє поранених серед цивільних на землі.	Аеропорт Турин	16 вересня 2023

Нагороди

• 17 липня 2005 року «Триколірні Стріли» на Royal International Air Tattoo отримали нагороду за найкращий виступ, а принц Фейсал бін аль-Хусейн^[en] з Йорданії вручив команді престижну нагороду «Меморіальний меч короля Хусейна» ^[9].
• 19 серпня 2005 року команда отримала медаль «За повітроплавні заслуги» на Міжнародному авіасалоні в Москві, ставши першою неросійською командою, що одержала цю нагороду ^[10].
• Під час святкування «Італійського дня якості» (італ. Giornata della Qualità Italia) 2008 року, в якому взяли участь представники Комітету Леонардо^[it], Президент Італії вручив Frecce Tricolori «Премію Леонардо» за життєві досягнення ^[11].
• 7 грудня 2010 року міністр закордонних справ Франко Фраттіні вручив Frecce Tricolori нагороду «Перемога Італії» (Winning Italy Award) 2010 року на знак визнання високої майстерності, досягнутої в просуванні та зміцненні іміджу Італії у світі ^[12].
• 24 липня 2019 року Frecce Tricolori отримали нагороду RAFCTE Trophy як найкраща іноземна пілотажна команда на Royal International Air Tattoo у Ферфорді, Англія ^[13].
• 26 березня 2023 року команда була сертифікована Книгою рекордів Гіннеса за найбільшу кількість літальних апаратів у складі пілотажної групи ^[14].

Різне

• Команда фігурує у художньому пригодницько-комедійному фільмі 1972 року «Forza „G“» (іт. «Сила g», в англомовному прокаті відомий як «Winged Devils», «Крилаті дияволи», у франкомовному — як «La Patrouille du ciel», «Небесний патруль»). Головний герой фільму вступає до «Триколірних Стріл» і бере участь у повітряних змаганнях.
• Автомобільна компанія Pagani у 2010 році випустила обмежену серію (всього три екземпляри) суперкарів «Pagani Zonda Tricolore» на честь 50-річчя команди ^[15].

Галерея

• 
  Один з літаків Aermacchi MB-339PAN команди.
• 
  RIAT 2005.
• 
  Над Естенським замком, Феррара, 2007 рік.
• 
  У повному складі на RIAT 2011.
• 
  Над монументом Віктора Еммануїла II під час святкування Дня Республіки у 2022 році.

Посилання

Виступ на Royal International Air Tattoo 2022 року, YouTube