Трихофілія

Трихофілія, також відома як фетишизм волосся — сексуальне збудження від волосся іншої людини (здебільшого на голові, в пахових областях, на грудях), якн може виникати від дотику чи спостерігання воллсся різних кольорів, довжини, текстури.

Також існує фетишизм обрізання волосся, при якому особу збуджує, коли її стрижуть чи голять, стригти когось, спостерігати за кимось, кого стрижуть, чи навіть дивитися на обстрижену чи виголену людину. Хоча для останнього є окрема назва — пеладофілія.

Етимологія

Назва «трихофілія» пішла з грецької мови: «трихо-» (τρίχα) — людське волосся; «-філія» (φιλία) означає «любов».

Характеристика

Волосся — одна з визначних характеристик ссавців. Волосся саме по собі не має сексуальних характеристик — воно виникло в результаті еволюції. Лише людська культура надала йому інтимного значення: багато культур еротизують волосся. Наприклад, ісламські жінки покривають волосся протягом всього життя. За традиціями юдейки та жінки європейського середньовіччя покривали волосся після того, як одружувались.

В культурах, де жінки не приховують свого волосся, його еротичне значення також визнається. Наприклад, деякі зачіски прив'язані культурою до статі. Коротке волосся та облисіння здебільшого асоціюється з чоловіками, а довге волосся — з жінками. Хоча чоловіки носили довге волосся впродовж всієї історії, як от гаельські ірландські чоловіки чи навіть Ісус Христос. Жіноче волосся на голові сексуалізується в художництві та літературі як символ краси та привабливості. В деяких культурах жінки та чоловіки звикли видаляти волосся на тілі. В інших ні.

Фетишизм волосся має багато варіантів прояву. Наприклад, фетишисту може подобатися лише спостерігання, доторкитабо обрізання волосся іншої людини, або й усе разом. Також фетишизм може проявлятися у вигляді страху втратити волосся чи навіть миття його. Деяким фетишистам подобається буквально «мати секс із чиїмось волоссям».

Деякі люди відчувають задоволення від того, що їхнє волосся обрізається, чи що воно доглянуте. З іншого боку, деякі люди відчувають неспокій, коли їхнє волосся обрізається. Зигмунд Фрейд висловлювався, що боязнь жінок втратити своє довге волосся можна порівняти з чоловічим страхом кастрації, і що чоловік, відрізавши волосся жінки, може відчувати своє домінування, як кастратор до кастрованого (але жінку обнадіює те, що волосся відросте знову).

Трихофілія може стосуватися й іншого волосся, що росте на тілі людини, чи шерсті тварин. Трихофілу може подобатися певна комбінація його текстури, кольору, зачіски чи довжини.

Трихофілія класифікується як парафілія.

Історія

Згадки про фетишизм волосся можна знайти ще в античності. В нордичній міфології дружиною Тора, богинею достатку та родючості, захоплюються через її довге золоте волосся.

Також можна згадати історію про Рапунцель, опубліковану Братами Грімм у 1812, — аналогію до дружини Тора, де розповідається про молоду дівчину з дуже довгим білим волоссям, закриту у вежі.

В релігійних спільнотах, як от християнстві, постриг сприймається як десексуалізація і є маркою чистоти тіла.