Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Тростянець (Луцький район)

село в Ківерцівському районі Волинської області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Тростянець (Луцький район)
Remove ads

Тростянець село в Україні, в Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Ківерцівської міської громади. Розташоване за 18 км від колишнього районного центру Ківерці, на шосе ЛуцькМаневичі, на лівому березі річки Любки, правої притоки Стиру. Назва села, за місцевими переказами, походить від слова «тростина». Населення становить 843 особи.

Коротка інформація село Тростянець, Основні дані ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

У літературних джерелах вперше про Тростянець згадується в 1593 році.

Після ухвалення III Литовського статуту 1588 року селяни Тростянця, як і селяни в усій Волині, були закріпачені та відбували панщину. На початку XVII століття село належало князю Воронецькому. 1650 року в Тростянці була споруджена кам'яна церква.

Місцеві жителі брали участь у визвольній війні 1648—1657 років. Після поразки козацьких військ село зазнало репресій з боку власників, а кількість дворів зменшилася більш ніж удвічі — з 61 до 24. У 1672 році село було розорене польськими жовнірами, після чого тривалий час занепадало.

Польська Республіка

Після третього поділу Речі Посполитої (1795) Волинь увійшла до складу Російської імперії. У Тростянці на той час налічувалося 26 дворів і 277 мешканців. Селяни виконували панщину навіть у святкові дні, за непокору їх карали різками. Після скасування кріпацтва у 1861 році Тростянець став волосним центром. 1888 року відкрито однокласну церковнопарафіяльну школу, а 1904 року — сільськогосподарське училище. На початку XX століття в селі проживало 787 осіб у 76 дворах.

Перша світова війна

Під час Першої світової війни Тростянець опинився у прифронтовій зоні й зазнав значних руйнувань. У 1916 році територію знову зайняли російські війська. 1917 року село входило до складу Української Народної Республіки, а після гетьманського перевороту — до Української Держави Павла Скоропадського. З грудня 1918 року відновлено владу УНР, але після Ризького мирного договору 1921 року Волинь опинилася під владою Польщі.

У міжвоєнний період Тростянець був центром гміни. Українське населення зазнавало соціального та національного гніту, безземелля і безробіття. Навчання у школі проводилось польською мовою, а використання української мови обмежувалось. Медичне обслуговування було майже відсутнє — на всю гміну працював один приватний фельдшер.

Друга світова війна і радянський період

У вересні 1939 року село окупували радянські війська. 3 липня 1941 року Тростянець захопили німці. У вересні 1943 року загарбники спалили 102 двори, загинули 59 мешканців. 2 лютого 1944 року село знову зайняла Червона армія, після чого була встановлена радянська влада.

Після війни в селі було відновлене господарство. 1965 року відкрита нова двоповерхову школа, де навчалося 338 учнів. На 1965 рік неписьменність серед населення була ліквідована.

Незалежна Україна

13 квітня 2016 року в Тростянці відкрито меморіальну дошку загиблому захиснику України Олександру Бондарю. У серпні 2017 року освячено жіночий монастир Православної церкви України на честь Покрови Пресвятої Богородиці[1].

До 8 жовтня 2018 року Тростянець був центром сільської ради, а згодом громади[2]. Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року село увійшло до складу Луцького району[3].

Thumb
Remove ads

Населення

Thumb

За переписом УРСР 1989 року в селі проживало 870 осіб (398 чоловіків і 472 жінки)[4]. За переписомпереписом населення України 2001 року — 842 особи[5].

Мова

Більше інформації Мова, Відсоток ...

Культура і символіка

Герб і прапор

У лазуровому щиті герба зображено два золоті куполи з хрестами, правий — попереду. Поверх них — два протиставлені зелені дубові листки із золотими жолудями. Квадратне полотнище прапора складається з трьох рівних горизонтальних смуг блакитного, жовтого й зеленого кольорів. На блакитній смузі біля держака зображено жовтий купол із хрестом.

Культура

У 1966 році в Тростянці збудовано Будинок культури на 300 місць із кінозалом, бібліотекою (понад 10 тис. книжок), хором, драмгуртком і духовим оркестром. У 1968 році відкрито стадіон зі спортивним комплексом.

Відомі люди

Примітки

Література

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads