Тростянець (Черкаський район)

Тростяне́ць — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Бобрицькій сільській громаді.

село Тростянець
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Черкаський район
Тер. громада	Бобрицька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71080070200034165
Облікова картка	облікова картка
Основні дані
Засноване	кінець XVI століття. До 1595
Населення	288 осіб (2009)[1]
Площа	1,35 км²
Поштовий індекс	19015
Телефонний код	+380 4736
Географічні дані
Географічні координати	49°46′48″ пн. ш. 31°21′3″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	163 м[2]
Відстань до районного центру	15 км
Найближча залізнична станція	Ляплава
Відстань до залізничної станції	13 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Бобриця
Карта
Тростянець
Тростянець
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Тростянець.

Населення села становить 288 осіб 184 двори (2009; 224 особи в 2007).

Історія

Біля села було знайдено 2 поселення трипільської культури, 2 курганні могильники, поселення доби бронзи, кургани скіфських часів, поселення та могильники зарубинецької культури, 2 поселення та городище часів Київської Русі, кам'яну бабу кочовиків XI—XII століття.

За переказами, село утворене в кінці XVI століття. Назва пішла від розташування поблизу болота, на якому зростала тростина. Лаврентій Похилевич у «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» 1864 року пише:

Тростянец, село в 4-х верстах на запад от Бобрицы и 8-ми от г.Канева, при ручье Дунайце коего ложе изобиловало тростником. Жителей обоего пола 658. Земли 1330 десятин. Принадлежит Варваре Петровне из Турчаниновых Мандрике, по наследству от отца, купившего это имение от князя Понятовского. В IV томе актов, в истории западной Росии относящихся, под 1595 годом №121, напечатана судная королевская грамота Киевскому митрополиту Михаилу Рогозе, о праве на владение селом Тростенцом, пожалованным от королевы Елены Иоанновны. Церковь Космо-Дамиановская, деревянная, 7-го класса; земли имеет указаную пропорцию; неизвестно в каком году построена; но по словам жителей, имеет полтораста лет.

До 1917 року 1632 десятин землі села знаходились у володіннях пана Тургенєва, потім перейшла до Мандрики, потім до пана Тарнавського. 1863 року був збудований панський будинок, стіни якого збереглись до сьогодні. В радянські часи тут був дитячий садочок, потім фельдшерсько-акушерський пункт, пізніше сільський клуб. До революції в селі налічувалось 264 двори, після — 108, були двокласна школа (фундамент лишився і досі) та церква.

У 1930 році, під час примусової колективізації, в селі було утворено ТСОЗ, а через рік сільськогосподарську артіль. У німецько-радянській війні брало участь 163 жителі, з них 78 нагороджено орденами та медалями. На честь загиблих в селі встановлено пам'ятник. До 25 травня 1978 року село було центром Тростянецької сільради, куди входили сусідні села Грищинці та Курилівка. Потім центр було перенесено до села Грищинці, разом з цим було переведено початкову школу та пошту.

1995 року було відновлено Тростянецьку сільраду, але із складом всього в 1 село. Було збудовано новий фельдшерсько-акушерський пункт, в якому нині працюють також сільрада і бібліотека.

Сучасність

В селі працюють восьмирічна школа, фельдшерсько-акушерський пункт, пошта, телеграф, Будинок культури, бібліотека, магазин. На землях села працює СТОВ імені Шевченка.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	216	96.43%
російська	8	3.57%
Усього	224	100%

Відомі люди

Уродженцями села є:

• Заноздра Степан Федорович (1896—1953) — доктор медичних наук
• Заноздра Микола Степанович (1920 р.н.) — доктор медичних наук, професор, керівник відділення гіпертонічної хвороби Українського НДІ кардіології^[4][5][6][7]