Трофимов Олександр Степанович

Олександр Степанович Трофимов (7 жовтня 1903(19031007), село Кушниково Казанської губернії, тепер ліквідоване село Нижньокамського району, Татарстан, Російська Федерація — 15 червня 1980, місто Москва) — радянський діяч, 2-й секретар ЦК КП(б) Литви, 1-й секретар Балашовського і Чечено-Інгуського обкомів КПРС. Депутат Верховної ради Литовської РСР 3-го скликання. Депутат Верховної ради Російської РФСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го і 6-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1961 роках. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1961—1966 роках.

Трофимов Олександр Степанович
Народився	7 жовтня 1903(1903-10-07)  село Кушниково Казанської губернії, тепер ліквідоване село Нижньокамського району, Татарстан, Російська Федерація
Помер	15 червня 1980(1980-06-15) (76 років)  Москва, СРСР
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Саратовський університет
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Трофимов.

Життєпис

Народився 24 вересня (7 жовтня) 1903 року в селянській родині. З 1918 року працював робітником у лісництві.

Після закінчення педагогічних курсів працював учителем початкової школи. З 1924 року — пропагандист районного комітету комсомолу.

З 1925 по 1926 рік служив у Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1927—1931 роках — студент Саратовського державного педагогічного інституту.

З 1931 по 1937 рік працював у системі народної освіти міста Саратова, був директором середньої школи.

У 1937—1938 роках — секретар Саратовського міського комітету ВКП(б). У 1938—1939 роках — 2-й секретар Саратовського міського комітету ВКП(б).

У 1939—1941 роках — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Читинській області.

У 1941—1942 роках — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Краснодарському краю.

У 1942—1946 роках — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Азербайджанській РСР.

24 листопада 1946 — 22 вересня 1952 року — 2-й секретар ЦК КП(б) Литви.

У вересні 1952 — січні 1954 року — в апараті ЦК КПРС у Москві.

У січні 1954 — листопаді 1957 року — 1-й секретар Балашовського обласного комітету КПРС.

У листопаді 1957 — січні 1959 року — інструктор ЦК КПРС у Москві.

У січні 1959 — вересні 1963 року — 1-й секретар Чечено-Інгуського обласного комітету КПРС.

З вересня 1963 року — на пенсії в місті Москві.

Помер 15 червня 1980 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі Москви.

Нагороди та відзнаки

• два ордени Леніна (1958,)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (1947, .08.1963)
• орден «Знак Пошани» (1973)
• медалі