Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Трофімов Олексій Станіславович

боксер З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Трофімов.

Трофимов Олексій Станіславович (нар. 7 липня 1974, Севастополь, УРСР)— український професійний боксер.

Коротка інформація Олексій Трофимов, Загальна інформація ...
Коротка інформація Спортивні медалі, Представник Україна ...

Після завершення спортивної кар’єри обіймав посади в органах державної та муніципальної влади, пов’язаних із питаннями молоді та спорту.

Працював радником мера Києва з питань молоді та спорту, заступником директора Департаменту Київської міської державної адміністрації, начальником управління у справах сім’ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської влади.

Remove ads

Біографія Олексія Трофимова

Узагальнити
Перспектива

Ранні роки та любительська кар’єра

Олексій Трофімов прийшов у бокс у віці 12 років разом із друзями, однак з усієї компанії саме він продовжив займатися цим видом спорту. Його першим тренером був Маслов І.С., під керівництвом якого він провів значну частину своєї любительської кар’єри.

Хоча в юності Трофімов не вважався особливо обдарованим спортсменом, завдяки працездатності та наполегливості він зумів досягти високого рівня — спочатку на міських турнірах, а згодом і на національних змаганнях серед дорослих. Він є шестиразовим чемпіоном України з боксу, дворазовим абсолютним чемпіоном України, а також був визнаний найкращим спортсменом 1999 року серед представників єдиноборств.

У тому ж 1999 році Трофімов виступив на чемпіонаті світу з боксу в Х’юстоні (США).

• 23 серпня він переміг за очками представника Чехії Філіпа Бусіну.

• 24 серпня у чвертьфіналі здобув перемогу над боксером з Узбекистану Сергієм Михайловим — майбутнім бронзовим призером Олімпійських ігор 2000 року в Сіднеї. Поєдинок завершився з рахунком 11:6 на користь українського спортсмена.

• 25 серпня у півфіналі поступився французькому боксеру Джону Дові в рівному та напруженому бою, ставши бронзовим призером чемпіонату світу 1999 року.

Remove ads

Професійна кар’єра

Узагальнити
Перспектива

Початок

Професійну кар’єру Олексій Трофімов розпочав у «Спортивному клубі Єлісєєва» (м. Донецьк), згодом співпрацював з Union Boxing Promotions.

Бій за титул WBU Inter-Continental

23 лютого 2001 року, у своєму дев’ятому професійному поєдинку, Трофімов зустрівся в Джульяно (Кампанія, Італія) з П’єтро Ауріно за титул WBU Inter-Continental. У сьомому раунді італієць опинився в нокдауні, і за ходом бою перевага була на стороні Трофімова. Проте судді винесли суперечливе рішення: 95–95, 96–93 і 97–92 на користь Ауріно.

Перший титул — WBO Asia Pacific

У своєму 13-му бою, що відбувся у Палаці спорту «Дружба» (Донецьк), Трофімов зустрівся з Мелроєм Корбіном (10–1, 7 KO). Уже в першому раунді Корбін двічі побував у нокдауні, а в другому раунді Трофімов завершив поєдинок технічним нокаутом і завоював титул WBO Asia Pacific.

WBC CISBB

29 листопада 2002 року, у 17-му поєдинку, Трофімов зустрівся з білоруським боксером Дмитром Адамовичем за титул Всесвітньої боксерської ради СНД, слов’янських і балтійських країн (WBC CISBB). Бій завершився у четвертому раунді після відмови суперника продовжувати поєдинок, що принесло Олексієві його другий професійний титул.

WBF Intercontinental

23 червня 2004 року Трофімов провів 12-раундовий поєдинок проти Джозефа Марви за титул World Boxing Foundation Intercontinental. У восьмому раунді український боксер здобув перемогу нокаутом.

IBF International

22 вересня 2004 року Трофімов зустрівся з Алланом Гронфорсом (10–2, 5 KO) за титул IBF International. Бій завершився вже в першому раунді після точного удару по печінці, що приніс Олексієві дострокову перемогу.

IBF Inter-Continental

14 січня 2005 року відбувся бій за титул IBF Inter-Continental проти бельгійського боксера Ісмаїла Абдула (22–7–1). Поєдинок пройшов у напруженій боротьбі, і Трофімов здобув перемогу за очками — 118:110.

Remove ads

Завершення кар’єри

Після завоювання низки титулів і проведення ще двох рейтингових поєдинків Трофімов зіткнувся з внутрішніми труднощами у промоутерській компанії та відсутністю перспективних спортивних пропозицій. У результаті він ухвалив рішення завершити професійну кар’єру.

У 2005 році обіймав посаду заступника генерального директора з безпеки Виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрглеогеологія» Міністерства палива та енергетики України (м. Донецьк).

З 2013 року працював помічником-консультантом народного депутата України.

У 2014 році закінчив Національна державного управління при Президентові України

З 2014 року — начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, член політичної партії «УДАР» (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка.

З 2021 року займається тренерською діяльністю з боксу.

З 2024 року очолює ДЮСШ №4.

Особисте життя

Олексій Трофімов одружений зі Світланою Анатоліївною Трофимовою.

Має двох дітей: доньку Крістіну Олексіївну та сина Ростислава Олексійовича.

Проживає у місті Києві.

Спортивні досягнення

  • З 1995 по 2000 рік — член національної збірної України з боксу.
  • Майстер спорту України міжнародного класу з боксу.
  • Шестиразовий чемпіон України з боксу.
  • Дворазовий абсолютний чемпіон України.
  • Бронзовий призер чемпіонату світу 1999 року (Х’юстон, США) серед любителів.
  • Визнаний найкращим спортсменом України 1999 року серед представників єдиноборств.
  • Чемпіон WBO Asia Pacific.
  • Чемпіон Європи за версією WBF.
  • Інтерконтинентальний чемпіон IBF.
  • Інтернаціональний чемпіон IBF.
  • Чемпіон СНД і слов’янських країн за версією WBC (WBC CISBB).
  • Начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської державної адміністрації.
  • Нагороджений орденом Міжнародної асоціації аматорського боксу (AIBA) за внесок у розвиток боксу в Європі.
Remove ads

Посилання

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads