Троїліт

Троїліт^[4] — мінерал, моносульфід заліза координаційної будови. Група піротину.

Троїліт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Tro[2]
Хімічна формула	FeS
Nickel-Strunz 10	2.CC.10[3]
Dana 8	2.8.9.1
Ідентифікація
Сингонія	гексагональна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь	Domenico Troilid[3]
Типова місцевість	Albareto[d][3]
Троїліт у Вікісховищі

Полірована та протравлена поверхня метеориту Мендорбілла з Австралії. Темніші коричневі площі зі смугами — троїліт з розпущеним добреєлітом(інші мови).

Етимологія та історія

Троїліт був відкритий дуже рано як яскравий мінерал у метеоритах і називався залізним гравієм або метеоріями. Нарешті він був названий італійським отцем Домініком Троїлі, який назвав його в 1766 році одним з перших. Він знайшов блискучий жовтий мінерал в олівіні гіперстенових хондритів, що потрапили в Альбарето (провінція Модена, Італія).

Синонім: колчедан.

Загальний опис

Хімічна формула: FeS. Містить (%): Fe — 63,53; S –36,47. Форми виділення: округлі утворення, рідше — кристали неправильної форми. Густина 4,59—4,82. Твердість 4. Колір бронзово-жовтий, темно-коричневий. Блиск металічний. Риса чорна. У аншліфах схожий на піротин, має кремово-рожевий колір. Крихкий. Непрозорий. Електропровідний. Парамагнітний. Сильно анізотропний. Зустрічається у самородному залізі, у вигляді вкраплень у піротині, у перидотитах, габро-долеритах, інколи в мідно-нікелевих родовищах. Знахідки: у вигляді краплеподібних включень у самородному залізі на о. Діско (Ґренландія), округлі виділення у халькопіритових рудах шт. Каліфорнія (США), у хромітових рудах родов. Халілово (Півд. Урал), у піротинових рудах Норильська (Росія) і Садбері (Канада). Зустрічається також як включення у метеоритах, виявлений у місячних породах. Рідкісний.

Див. також

• Список мінералів