Троїцька вежа

55°45′08″ пн. ш. 37°36′53″ сх. д.

Троїцька вежа
Дата створення / заснування	1495
Країна	Росія
Адміністративна одиниця	Тверський
Замовник	Іван III Васильович
Архітектор	Алевіз Фрязін Старий
Дата офіційного відкриття	1499
Входить до складу списку пам'яток культури	list of cultural heritage sites in Moscow — Kremlind
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1]
Висота	80 м
Вказівки, як дістатися	Кремль / Манежная улица / Александровский сад
Троїцька вежа у Вікісховищі

Троїцька вежа (раніше — Богоявленська, Ризоположенська, Знаменська, Куретна рос. Тро́ицкая ба́шня, Богоявле́нская, Ризополо́женская, Зна́менская, Куре́тная) — центральна проїзна вежа північно-західного мура Московського Кремля, виходить до Олександрівського саду. Побудована в період з 1495 по 1499 рік за проектом італійського архітектора Алевіза Фрязіна Старого. Входила в єдину ланку оборони з Кутаф'єю вежею і Троїцьким мостом. У середні віки служила як «сімейний царський і патріарший виїзд»^[2][3][4][5]. Найвища з кремлівських веж.

До кінця XVII століття вежа мала чотиригранну форму і плоску покрівлю. В 1685 році на нижній масив було надбудовано шатровий верх і додано білокам'яний декор. В 1585—1812 роках на вежі знаходилися годинники-куранти^[6][7]. У період з 1868 по 1870 роках будівлю повністю розібрали і перебудували заново, всередині розмістили архів московського відділу Імператорського двору^[8].

У XXI столітті Троїцька була єдиною населеною та опалюваною з усіх Кремлівських веж: в ній знаходяться репетиційна база, студія звукозапису та офісні приміщення Президентського оркестру Росії^[en]. До реставрації в 2015 році в ній також розміщувався пульт управління електричними мережами Кремля. Кутаф'я вежа і Троїцька брама також використовуються для входу туристів і екскурсантів^[9].