Троїцьке (Покровська міська громада)

Тро́їцьке — село Покровської міської громади Покровського району Донецької області, в Україні. У селі ніхто не мешкає^[1].

село Троїцьке
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Покровський район
Тер. громада	Покровська міська громада
Код КАТОТТГ	UA14160210300053221
Облікова картка	Троїцьке
Основні дані
Засноване	1922
Населення	264
Поштовий індекс	85373
Телефонний код	+380 623
Географічні дані
Географічні координати	48°06′16″ пн. ш. 36°56′27″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	162 м
Водойми	балка Штонькова (притока р. Солона)
Відстань до обласного центру	74,9 км
Відстань до районного центру	34,6 км
Найближча залізнична станція	Удачна
Відстань до залізничної станції	19,5 км
Місцева влада
Адреса ради	85373, Донецька обл., Покровський р-н, с. Срібне, вул. Дружби, 82
Сільський голова	Сєдаш Олександр Миколайович
Карта
Троїцьке
Троїцьке
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Троїцьке.

Загальні відомості

Відстань до райцентру становить близько 34 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Історія

Серед місцевих мешканців йменується хутір Троїцьке (або як дратівлива назва Козинівка) засновано наприкінці 20-х років XX ст. братами Артюх як можливість отримати землю за часів Нової єкономічної політики провадженої більшовиками. Брати Артюхи походили з селища Олексіївка. Й на даний час в розмові між собою літні мешканці села Олексіївка кажуть "на хуторі" - маючи на увазі селище Троїцьке. Вважаючи його як частину населеного пункту Олексіївка через те що засновниками та першими мешканцями Троїцького були вихідці з Олексіївки. Зі спогадів старожилів Троїцьке отримало назву на честь престольного свята колись розташованої в цьому населеному пункті церкви.

Транспорт

Селом проходять автомобільні дороги місцевого значення:

• С050953 Селидове — Ясенове — Горіхове (28,6 км; у межах села це єдина його вулиця, яка, за даними Укрпошти, не має власної назви);
• С050919 Троїцьке — радг. Селидівський — Чумацьке (21,6 км; в OSM).

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 264 особи, з них 95,83 % зазначили рідною мову українську, 3,03 % — російську та 0,76 % — угорську мову^[2].