Троґломорфність

Троґломорфність — явище екоморфологічної адаптації живих організмів до підземних умов існування: у печерах та інших підземних порожнинах і загалом в гіпогеї.

Протей європейський — ендемічний мешканець підземних озер у балканських печерах, типовий стиґолфіл. Зверніть увагу на депігментацію, втрату очей, звужену форму тіла.

Троґломорфність характерна переважно для троґлобіонтів і значно меншою мірою для троґлофілів. Так само вона характерна для стиґобіонтів і майже не виразна у стиґофілів.

Складові троґломорфності

Троґломорфність — одна з найпомітніших особливостей троґлобіонтів. Вона проявляється у формування специфічних пристосувань до життя в афотичній зоні, в умовах низьких температур, обмеженого простору і дефіциту трофічних ресурсів.

Голова сліпака Spalax microphthalmus — підземного гризуна: зверніть увагу зрощені повіки

Землекоп голий (Heterocephalus glaber) — постійний мешканець гіпогеї

Найчастіше троґломорфність проявляється у наступному:

• депігментація (часткова або повна)
• редукція органів зору (або їхня повна втрата)
• значний розвиток специфічних органів чуття (вібриси, щетинки, ехолокація, тектонічні звуки, «посилена» бічна лінія тощо)
• зменшені розміри тіла (порівняно з наземними аналогами)
• видовжена форма тіла

Приклади у фауні України

Ознаки троґломорфності має низки видів тварин фауни України. серед прикладів можна назвати:

• турунів-дюваліусів (Duvalius) з ознаками депігментації, малими розмірами, видовженою формою тіла, редукцією очей^[1];
• гризунів-землериїв роду сліпак (Spalax) з виразною депігментацією, розвитком вібрисів і втратою очей;
• стиґобіонтних ракоподібних-амфіпод (Amphipoda) з депігментованими покривами і втраченим зором.

Див. також

• Троґлобіонт
• Спелеофауна
• Адаптація
• Гризуни-землериї
• Екоморфологія