Трьошников Олексій Федорович

Олексі́й Фе́дорович Трьо́шников (рос. Алексей Фёдорович Трёшников; 1 (14) квітня 1914(19140414), с. Павловка Симбірської губернії (нині Баришського району Ульяновської області) — 18 листопада 1991, Санкт-Петербург) — радянський океанолог, географ, дослідник Арктики та Антарктики. Доктор географічних наук (1963), професор (1967), академік АН СРСР (1981).

Трьошников Олексій Федорович
Трёшников Алексей Фёдорович
Народився	1 (14) квітня 1914(1914-04-14) Санкт-Петербург
Помер	18 листопада 1991(1991-11-18) (77 років) Москва
Поховання	Комаровське селищне кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	мандрівник-дослідник, географ, океанолог, полярний дослідник
Alma mater	Факультет географії та геоекології Санктпетербурзького державного університетуd
Галузь	географія, океанологія
Заклад	Арктичний і Антарктичний науково-дослідний інститут
Вчене звання	професор, академік АН СРСР
Науковий ступінь	доктор географічних наук
Вчителі	Шокальський Юлій Михайлович
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Нагороди
Трьошников Олексій Федорович у Вікісховищі

Біографія

Після закінчення географічного факультету Ленінградського державного університету в 1939 році працював в Арктичному і Антарктичному науково-дослідному інституті, директором якого був з 1960 по 1981 рік.

У цей період в Арктиці проводилися активні дослідження, а з середини 1970-х років почався новий етап активної практичної роботи, пов'язаної із створенням нових криголамів типу «Арктика». Введення в дію цих кораблів дозволило виконувати цілорічну навігацію по Північному морському шляху. Одним з перших рейсів «Арктики» став похід на Північний полюс в 1977 році, на кораблі вирушило три групи ААНІІ на чолі з полярником І. П. Романовим. Інтерес до цього напрямку був досить великий, і О. Ф. Трьошников спільно з І. П. Романовим представили доповідь про підсумки гідрометеорологічного забезпечення на засіданні колегії в Головному управлінні Гідрометслужби СРСР.

Учасник 22-х експедицій в Арктику й Антарктику. Учасник високоширотних повітряних експедицій «Північ-2» і «Північ-4». Начальник дрейфуючої станції «Північний полюс-3» (1954—1955), 2-й та 13-ї радянських антарктичних експедицій АН СРСР (1956—1958 і 1967—1968).

З 1964 року — віце-президент, з 1977 по 1991 рік — президент Географічного товариства СРСР.

З 1981 по 1991 рік завідувач кафедри океанології Ленінградського університету.

З 1982 року директор Інституту озерознавства АН СРСР.

Учасник створення Атласу Антарктики (1966—1969), головний редактор Атласу Арктики, Географічного енциклопедичного словника (1988—1989).

Помер 18 листопада 1991 року в Санкт-Петербурзі і похований на кладовищі в Комарово.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (1949).
• Державна премія СРСР за участь в складанні «Атласу Антарктики» (1971).
• Золота медаль ім. Літке і Велика золота медаль Географічного товариства СРСР.
• 3 ордени Леніна, орден Жовтневої Революції, орден «Знак Пошани», медалі.

Див. також

• 3339 Трьошников — астероїд, названий на честь науковця^[1].