Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Тріалетійська середньокам'яна культура
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Тріалетійська середньокам'яна культура — археологічна культура пізньої давньокам'яної та кінцевої давньокам'яної діб Вірменського нагір'я,[1] що приблизно датована періодом між 16000-13000 роками тому і 8000 роком тому.[2]
Remove ads
Археологія
Узагальнити
Перспектива
Назва археологічної культури походить від археологічних стоянок в окрузі Тріалеті в долині річки Храмі на півдні Грузії, такі як Бармаксизька та Едзані-Зуртакеті.[3] На пізньо-давньокам'яній стоянці Едзані, значний відсоток артефактів зроблено з обсидіану.[4]
Кавказько-анатолійський край тріалетійської культури межував на сході та півдні з іраксько-іранською зарзійською культурою, а також на південному заході — з натуфійською Леванту.[5] Алан Х. Сіммонс вважав культуру «дуже погано задокументованою».[6] Нещодавні розкопки в долині річки Квіріла, на північ від Тріалетії гарно виявили цю мезолітичну культуру. Прожитоком цих стоянок було полюванні на кавказького козла, кабана та бурого ведмедя.[7]
Тріалетійські пам'ятки
Кавказ та Закавказзя:
- Едзані (Грузія)[9]
- Чох (Азербайджан), шари E-C200
- Котіас-Клде, шар B[10]
Східна Анатолія:
- Халлан-Кемі[9] (приблизно від 8600-8500 років до Р. Х. до 7600-7500 років до Р. Х.[10])
- Невалі-Чорі демонструє деякі тріалетійські домішки в контексті близькосхідної культури докерамічного неоліту B
Тріалетійський вплив помітний у:
- Джафер-Гьоюк (Cafer Höyük)[9]
- Бой-Тепе
Південно-східний Надкаспій:
- Хуто (Іран)[9]
- Алі-Тепе (Іран) (від приблизно 10500 років до Р. Х. до 8870 року до Р. Х.[10])
- Поясова печера (Іран), шари 28-11 (рештки останнього датуються приблизно 6 тис. до Р. Х.)
- Дам-Дам-Чешме II (Туркменістан), шари 7-3
Приналежність цих пам'яток надкаспійської середньокам'яної доби до тріалетійської культури було піддано сумніву.[11]
Зв'язок з надкаспійським мезолітом
Виявлено відмінності[11] між тріалетійським та каспійським мезолітом південно-східного Надкаспію (представленим такими пам'ятками, як Комішан, Хуто, Камарбанд та Алі-Тепе), хоча Надкаспійський мезоліт раніше приписувався Тріалетійській культурі Стефаном Козловським (1994, 1996 та 1999), Козловським й Ораншом (2005), та Перегрином й Ембер (2002). Ці відмінності були встановлені шляхом детального вивчення розкопу Комішана та зумовлені основними відмінностями культурного середовища.
На відміну від тріалетійської промисловості, що розвивалась у степових прибережних та гірських середовищах, як, наприклад, у долині річки Храмі та гірській окрузі Чох, надкаспійська середньокам'яна культура зосереджувалася перехідному середовищі між Каспійським морем, рівниною таЕльбруськими горами. Надкаспійські мезолітичні мисливці-збирачі жили з морських багатств та використовували місцеву високоякісну сировину, тоді як тріалетійці Чоху та Тріалетії завозили сировина, розташовану на відстані 100 км.
Відносини з Кмло-2
Кмло-2 — це скельний навіс-укриття, розташований на західному схилі долини річки Касах[12] на масиві згаслого вулкану Арагац у Вірменії. Здається, що поселення мала 3 різні періоди заселення (11000–9000 роки до Р. Х., 9000–7000 роки до Р. Х. та 6000-4000 роки до Р. Х.).[13][14] Кам'яні вироби цих трьох періодів виявляє подібності, такі як переважання мікролітів, дрібних ядер та обсидіану як сировини. Нерівносторонні скребки зі спинкою є переважають серед мікролітів; ці знаряддя схожі на пізні пізньо-давньокам'яні знаряддя Калавана-1 та зі середньокам'яного шару B Котіас-Клде. Також відзначено спорідненість кам'яних виробів Кмло-2 з кінцево-давньокам'яними та докерамічними новокам'яними пам'ятками Таврських і Загроських гір.[15]
Гаспарян[14] висловився про подібності виробів, виявлених в печері Апнаґюх-8 (Кмло-2):
Зробимо висновок, що індустрія Апнаг'юха-8 ближче до виробничих комплексів з традиціями мезоліту та / або періоду пізнього палеоліту. Але сьогодні важко показати будь-яку культуру чи археологічне джерело у Вірменії, що належить до періодів, що передували Апнаг'юху-8 і могли бути його джерелом чи прототипом. Єдиною пам'яткою, що з'явилася до Апнаг'юза-8, є Калаван-1, пізньо-давньокам'яна стоянка, що датується 16-14 тисячоріччями до Р. Х., коли мікроліти геометричних форм були повністю відсутні. Незважаючи на те, що індустрія Апнаґюх-8 виявляє деяку схожість з зарзійською та тріалетійською культурами, аналітичні дослідження для підтвердження цього зрівняння все ще в роботі.
Шар III Кмло-2 містив так звані «знаряддя Кмло».[16] Знаряддя Кмло характеризуються «безперервною та паралельною ретушшю тиском відшаруванням одного або обох бічних країв».[12] До знарядь стоянок культури Палурі-Нагутні Грузії, були виявлені подібні ним «знаряддя Чайоню» з новокам'яних східноанатолійських і північномесопотамських стоянок Чайоню, Джафер-Гьойюк, Шимшара,[13] датованих 8000-6000 роками до Р. Х., та деякі виявлені у шарі А2 печери Котіас-Клде. Існує припущення, що знаряддя Кмло є відмінними рисами культури, утворенної приблизно у 9000-7000 роках до Р. Х. на високогір'ї Західної Вірменії, і що продовжувалася принаймні до 6000-4000 років до Р. Х.. Також припускається про місцевий розвиток знарядь Кмло.
Заключна фаза
Про кінець тріалетійської культури відомо мало. Припускається занепад культури у 6000-5000 роках до Р. Х..[9] Від цього часу з'являються перші свідчення про джейтунську культуру, що, ймовірно, перетворилася зі східного відгалуження тріалетійської культури. Також, того часу з'являються перші неолітичні матеріали Паскової печери.
Пропонується, що в південно-західному куті тріалетійської культури[9] на стоянках, як Джафер-Гьойюк, культура розвинулася до місцевого варіанту месопотамського докерамічного неоліту В приблизно в 7000-6000 роках до Р. Х.
Стефан Козловський припускає, що, схоже, триалетійська культура не має продовження в неоліті Грузії (як, наприклад на стоянках Палурі й Кобулеті). Хоча в 5000-4000 роках до Р. Х. певні мікроліти, подібні до триалетійських, знову з'являються в Шулаверіс-Гора (див. шулавері-шомуська культура) та в Ірміс-Гора.
Remove ads
Генетика
Проаналізовано геном людини середньокам'яного мисливця-збирача KK1, кості якого виявлені в шарі A2 скельного укриття Котіас-Клде в Грузії, датованого 9700 роком до Р. Х.. Ця людина утворює генетичну Кавказьку мисливсько-збирачеву групу (CHG) з іншим мисливцем-збирачем з печери Сацурблія.[17] KK1 належить до гаплогрупи Y-хромосоми J2a (незалежний аналіз[18] визначив галузь J2a1b-Y12379).
Хоча приналежність каспійського мезоліту до тріалетійської культури було піддано сумніву[11], варто зазначити, що були виявлені генетичні збіги між мезолітичним мисливцем-збирачем Iran_HotuIIIb з печери Хоту, що датовано 9100-8600 роками до Р. Х. та Кавказькою мисливсько-збирачевою групою CHG з Котіас-Клде. Дюдина Iran_HotuIIIb належить до гаплогрупи Y-хромосоми J (xJ2a1b3, J2b2a1a1)[19] (незалежний аналіз[20] дав J2a-CTS1085(xCTS11251, PF5073) — ймовірно галузь J2a2). Людина KK1 з Котіас-Клде та людина Iran_HotuIIIb з Хоту мають спільного батьківського предка, що жив приблизно 18700 років тому (за оцінками yfull[21]). На автосомному рівні він потрапляє в скупчення Кавказької мисливсько-збирачевої групи та Іранськими неолітичними землеробами.[22]
Remove ads
Дивитися також
- Середньокам'яна доба
- Близькосхідний епіпалеоліт
- Археологія Кавказу
- Археологія Грузії
- Зарзійська культура
- Натуфійська культура
- Кавказька мисливсько-збирачева група
Примітки
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads