Турчанинов Георгій Федорович

Георгій Федорович Турчани́нов (рос. Георгий Федорович Турчанинов; нар.4 квітня 1902, Санкт-Петербург — пом. серпень 1989, Ленінград) — радянський лінгвіст, історик, доктор філологічних наук, професор. Автор не визнаних сучасною наукою дешифровок відразу декількох древніх писемностей, яким він приписував кавказьке походження.

Турчанинов Георгій Федорович
рос. Турчанинов Георгий Федорович
Народився	4 (17) квітня 1902[1]  Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	серпень 1989[1] (87 років)   СРСР
Місце проживання	Ленінград
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Ленінградський державний університет
Галузь	лінгвістика
Заклад	Інститут мови і мислення імені М. Я. Марра[2] Адигейський учительський інститут
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d]
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За оборону Ленінграда»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Турчанинов.

Життєпис

Турчанинов у 1930 році закінчив факультет мов і матеріальної культури Ленінградського державного університету. В 1930 році був прийнятий в аспірантуру, за рекомендацією академіка Миколи Марра, на кафедру методології мовознавства при ЛІЛІ (Ленінградський історико-лінгвістичний інститут). Одночасно був позаштатним співробітником Яфетичного інституту АН СРСР. В 1932 році була опублікована перша наукова стаття Турчанинова – «Основные принципы развития слова» (Яфетический сборник, т. VII).

За порадою академіка Марра Турчанинов зайнявся дослідженням кабардино-черкеської мови. У Кабардино-Балкарію він приїжджає вперше у 1934 році. Результатом наукового відрядження стала праця «Черкесская культура по данным языка в интерпретации проф. Н. Ф. Яковлева» (Язык и мышление. Т. II. 1934).

У 1940 році видає навчальну граматику кабардинської мови, написану у співавторстві з М. Цаговим. Незабаром у коло досліджень Турчанинова увійшли адигейська, абхазька, абазинська, убихська, осетинська мови.

У 1939—1941 і в 1947—1950 роках Турчанинов читав курси кабардинської мови та літератури на філологічному факультеті Ленінградського університету.

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора,
• Медаль «За оборону Ленінграда»
• Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

Бібліографія

• Турчанинов Г. Ф. О языке надписей на камнях Маяцкого городища и флягах Новочеркасского музея. Советская археология. № 1. 1964.
• Турчанинов Г. Ф. Памятники письма и языка народов Кавказа и Восточной Европы. Л., 1971;
• Турчанинов Г. Ф. Древние и средневековые памятники осетинского письма и языка. Владикавказ, 1990. 238 с. ISBN 5-7534-0167-8
• Турчанинов Г. Ф. Открытие и дешифровка древнейшей письменности Кавказа. Полный текст в JPG. Ин-т языкознания РАН, Моск. исслед. центр абхазоведения. М., 1999. 263 с. ISBN 5-06-003336-7
• Пиотровский Б. Б., Турчанинов Г. Ф. Рафаэль Михайлович Шаумян (К 80-летию со дня рождения) // Историко-филологический журнал (Ереван). 1974. № 4.
• Турчанинов Г. Ф. Цагов М. Грамматика Кабардинского языка. Москва; Ленинград: Изд-во АН СССР, 159 с. 1940

Джерела

• Габуниа З. М., Кварчия Ст. Е. Вопрос истории Абхазии и абхазской письменности в работах Р. Ф. Турчанинова // Вопросы кавказской филологии и истории. Нальчик, 1982; Габуниа З. М. Научные портреты кавказоведов-лингвистов. Нальчик, 199(рос.)
• Абхазский биографический словарь. Под. ред. В. Ш. Авидзба. Абхазский институт гуманитарных исследований им. Д. І. Гулиа АН Абхазии. Москва — Сухум, 832 с. 2015. (рос.)