Тюленячий (Охотське море)

Тюленячий острів — безлюдний острів в південно-західній частині Охотського моря за 12 км на південний захід від мису Терпіння півострова Терпіння острова Сахаліну^[1]. Адміністративно належить Поронайському міському округу Сахалінської області Російської Федерації. Довжина — 636 м, ширина — 40—90 м, площа — близько 0,053 км², висота — до 18 м^[1]. Відкритий 1643 року голландським мореплавцем Мартіном Геррітсоном де Фризом^[1]. Названий у 1805 році учасниками першої російської навколосвітньої подорожі на «шлюпі Надія» під командуванням Івана Федоровича Крузенштерна із-за лежбища тюленів.^[2]

Тюленячий
Карта
Географія
48°30′14″ пн. ш. 144°37′43″ сх. д.
Акваторія	Охотське море
Площа	0,053 км²
Найвища точка	18 ± 1 м
Країна
Росія
Адм. одиниця	Сахалінська область
Населення	0 осіб
Відкрито	1643
Першовідкривач	Martin Vriesd
Тюленячий Тюленячий (Росія)
Тюленячий у Вікісховищі

Острів являє собою абразійний останець берегової тераси, складений уламковими породами верхньокрейдового віку. Вершина плоска, з крутими обривами. Від південного краю відходить акумулятивна надводна коса^[1].

Лежбище морського котика і сивучів (заказник із суворо лімітованою здобиччю). На плато і прибережних скелях — пташиний базар (кайри). Тут також гніздяться: топорик, дзьоборіг, іпатка, конюги великі, конюги білочереві, буревісники кочівні, баклани берингійський, мартини трипалі^[1]. Позбавлений прісної води і деревної рослинності.

Великим суднам заборонено підходити до острова ближче за 30 миль і давати гудки в його зоні, а літакам і вертольотам заборонено пролітати над островом^[1].